ВІЛ
Щороку, 1 грудня, відповідно до рішень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятих у 1988 році, Україна разом з міжнародною спільнотою традиційно відзначає Всесвітній день боротьби із СНІДом.
Ми всі повинні розуміти, що сьогодні ВІЛ — це не вирок: люди з вірусом імунодефіциту можуть вести звичайне життя, працювати, народжувати, подорожувати за умови своєчасного вживання ліків. Разом з тим необхідно звернути увагу суспільства до проблем ВІЛ/СНІДу, замислитись над тим, як запобігти поширенню хвороби та згадати про важливість вчасної діагностики ВІЛ-інфекції.
Вірус імунодефіциту людини – ретровірус з роду лентивірусів, що викликає повільно прогресуюче захворювання, яке вражає імунну систему та послаблює захист від багатьох видів інфекцій та деяких типів раку. Найпізнішою стадією ВІЛ-інфекції є синдром набутого імунодефіциту (СНІД).
Слід зазначити, що ВІЛ передається через рідини організму інфікованих людей: кров, грудне молоко, сперма та вагінальні виділення. При звичайних повсякденних контактах, таких як поцілунки, обійми та потиск рук, при спільному користуванні особистими предметами та вживанні продуктів харчування або води передача інфекції не відбувається.
Інкубаційний період, проміжок часу від зараження ( потрапляння ВІЛ в організм людини) до появи перших симптомів захворювання, варіює і становить до 1 місяця до продуктування антитіл та ще від 1-го року до 15 років до діагностики СНІДу.
Перші симптоми хвороби спостерігаються в середньому через 1,5–3 місяці після інфікування. Це так звана гостра стадія ВІЛ-інфекції, і вона спостерігається не у всіх інфікованих. Для гострої стадії характерна тривала лихоманка, схуднення, нічна пітливість, збільшення лімфатичних вузлів. Симптоми хвороби турбують впродовж 2–3 тижнів після чого людина нібито одужує, проте вірус залишається в організмі і може інфікувати інших.
Період безсимптомного вірусоносійства триває від кількох місяців до багатьох років (8 і більше). Протягом всього цього часу ВІЛ-інфікована особа почувається здоровою. Проте врешті вірус долає імунний захист і знижує опірність організму. Як наслідок, розвивається СНІД, який проявляється інфекційними хворобами, найчастіше це тривалі запалення легень (пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (оперізуючий лишай, герпес, цитомегаловірусна інфекція), у деяких хворих розвиваються пухлини чи ураження нервової системи.
Хвороба тягнеться кілька років, людина виснажується і гине.
Хоча ефективних ліків від СНІДу ще немає, проте розроблено так звані антиретровірусні препарати, які впливають на рівень вірусу в крові, знижують його і цим значно подовжують життя ВІЛ-інфікованих, зменшують число смертей від цієї хвороби. Тому найкращим засобом запобігання зараження ВІЛ залишаються профілактичні засоби, дотримання та застосування яких дозволить виключити зі свого життя ризиковані миттєвості.
Головним інструментом профілактики є всебічні знання про хворобу, шляхи інфікування та чинники, що сприяють цьому. Таким чином, зв'являється можливість захистити себе, зменшити шкоду від ВІЛ для особистості та суспільства.
На сьогодні тестування на ВІЛ залишається єдиним способом дізнатися свій статус, адже щойно людина дізнається про свій позитивний статус, вона зазвичай змінює свою поведінку і приймає рішення про використання бар’єрної контрацепції та початок антиретровірусної терапії.
Уникнути зараження ВІЛ не так складно, як вилікувати вже існуючу інфекцію, тому варто докладати всіх зусиль для того, щоб і нас і наших дітей минула ця біда.
Тож, зупинимо ВІЛ/СНІД разом!
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
