Аварія на Чорнобильській АЕС
У квітні 1986 р. у різні мови світу увійшло українське слово “Чорнобиль”. Для всього людства воно стало синонімом страшної техногенної катастрофи й величезної екологічної біди.
Аварія на Чорнобильській АЕС мала, має і, на жаль, ще довго матиме значний вплив на стан навколишнього середовища України. Внаслідок вибуху ядерного реактора та пожежі на ньому за короткий період часу у довкілля потрапило до 7 т ядерного палива. При цьому викид радіоактивного елемента Цезія-137 був тотожним радіації від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, яку американці скинули в 1945 р. на японське місто Хіросіму. Ця аварія перетворила унікальні за чистотою території Полісся в зону екологічної катастрофи. Загалом в Україні радіоактивного забруднення зазнали понад 8% території країни (майже 50 тис. км2 земель).
Побудова укриття (саркофагу) над аварійним блоком, першочергові заходи з ліквідації аварії дозволили певною мірою зменшити катастрофічні наслідки радіоактивного забруднення.
Під час війни у зоні ЧАЕС спостерігався підвищений радіаційний фон, пов'язаний з великою кількістю переміщення російської військової техніки та підняттям радіоактивного пилу, що знову ж таки наближало країну до виникнення радіаційної аварії, вражаючими факторами якої є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення.
Надалі важливим питанням залишається постійний контроль радіаційного фону. Санітарно-гігієнічною лабораторією Долинського відділу Калуського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» щоденно (включаючи вихідні дні) три рази на добу проводиться моніторинг радіаційного фону у визначеній стаціонарній точці спостереження. За результатами лабораторних досліджень визначена потужність еквівалентної дози гамма-випромінювання не перевищує природній радіаційний фон (у межах допустимої норми 0,32 мкЗв/год).
Завідувач відділення
епідеміологічного нагляду(спостереження)
та профілактики неінфекційних захворювань Михайло ПЕТРУШКА
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
