Безпека суспільства – це найголовніша мета пробації України
Система покарань, не пов’язана із позбавленням волі, існувала в нашій країні й раніше. Є покарання пов’язані із забороненою займати певні посади і займатися певною діяльністю, є покарання у виді громадських робіт, які полягають у відпрацюванні безоплатних робіт, на об’єктах, які визначені органами місцевого самоврядування. Ці покарання були і до того, як була впроваджена пробація в Україні. Але в усьому світі був інший підхід до альтернативних покарань. Альтернативне покарання – це лише частина системи пробації. Людина не потрапляла в місця позбавлення волі, її дійсно залишали у соціумі та виносили їй вирок.
Відповідно до Закону України «Про пробацію» передбачено три види пробації:
досудова пробація - це забезпечення суду інформацією, що характеризує особу, яка обвинувачується у вчинені правопорушення, з метою врахування обставин її життя для прийняття судом справедливого рішення про міру її відповідальності (складання досудової доповіді);
наглядова пробація - здійснення наглядових та соціально – виховних заходів: надання психологічного, консультативної та інших видів допомоги, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та соціально-корисній діяльності, проведення індивідуально – профілактичної роботи відносно особи, до якої застосовується пробація;
пенітенціарна пробація – це допомога осіб, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі у трудовому та побутовому влаштуванні за обраним нею місцем проживання, госпіталізації до закладів охорони здоров’я та сприйняття в адаптації до життя у суспільстві.
У нас в країні вже впроваджена досудова доповідь, яка відноситься до досудової пробації. На сьогоднішній день пробація починає діяти з моменту отримання судом матеріалів про злочин для розгляду. Досудова доповідь – це певний документ, який повинен складати працівник пробації у співпраці з обвинуваченим та подавати його в суд для винесення справедливого вироку. Вона складається на підставі оцінки ризику вчинення повторного правопорушення особою. У всьому світі, де працює служба пробації є науково – визначені сфери життєдіяльності, які мають найбільший вплив на ймовірність вчинення повторного правопорушення. Тобто, це сфера життєдіяльності (освіта, місце проживання, відносини в сім’ї, відносини з друзями, і т.д.), сфера особистісних характеристик, сфера залежностей. Вчені визнали, що ці сфери можуть не мати прямого зв’язку із злочином, але якщо в цих сферах є проблеми, то є велика ймовірність того, що людина вчинить, з тих чи інших причин, правопорушення. Працівник пробації робить оцінку цієї ситуації, визначає ці сфери, визнає ризик, тобто ймовірність. Він бачить чи є в цих сферах проблеми та визначає, які саме проблеми.
Також, однією з ознак, про яку часто згадують, коли говорять про пробацію є пробаційні програми. Пробаційні програми – це спеціальні програми соціально – психологічного або психо – корекційного спрямування, які зобов’язує пройти суд для того, щоб людина змінила свою поведінку, своє відношення до оточуючих, свій внутрішній світ. В інших країнах світу лікувальним підходом вже давно вважається не тільки обов’язкове проходження лікувальних програм, пов'язаних із залежностями від алкоголю та наркотиків, а й програм, спрямованих на зміну внутрішнього світу людини, що має суттєвий вплив на її поведінку.
Наступним етапом є наглядова пробація, яка передбачає пробаційний нагляд та роботу із засудженими до покарань не пов’язаних із позбавленням волі, яка полягає в проведенні оцінки та складанні плану виховного впливу.
Отже, пробація – це не є абсолютно новим революційним шляхом, це більш цивілізований шлях, який довів свою ефективність у всьому світі саме з точки зору безпеки суспільства та попередження вчинення повторних правопорушень особами, які вже їх вчиняли. В такий спосіб забезпечується безпека громади.
Начальник Долинського сектору пробації
Галина ДОВГАНИЧ
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
