Статут громади

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням 31 сесії сільської ради

від 31 травня 2024 року №988-31/2024

СТАТУТ

Витвицької сільської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області

Зміст

Преамбула

Розділ І. Загальні положення

Глава 1.1. Загальна характеристика Витвицької сільської територіальної громади

Глава 1.2. Межі території громади та її географічне положення

Глава 1.3. Правова основа Статуту

Глава 1.4. Взаємовідносини територіальної громади, її органів та посадових осіб з органами державної влади, установами, підприємствами і організаціями, іншими територіальними громадами

Глава 1.5. Планування розвитку територіальної громади

Розділ ІІ. Система місцевого самоврядування

Глава 2.1. Загальні засади організації та функціонування системи місцевого

самоврядування територіальної громади

Глава 2.2. Територіальна громада – первинний суб’єкт права на місцеве самоврядування

Глава 2.3. Права та обов’язки членів територіальної громади

Глава 2.4. Форми участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування: загальні засади

Глава 2.5. Місцеві вибори

Глава 2.6. Місцевий референдум

Глава 2.7. Загальні збори (конференції ) членів територіальної громади

Глава 2.8. Громадські слухання

Глава 2.9. Місцеві ініціативи

Глава 2.10.Органи самоорганізації населення

Глава 2.11. Індивідуальні та колективні петиції

Глава 2.12. Консультативно-дорадчі органи (громадські ради)

Глава 2.13. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування

Глава 2.14. Участь у роботі інститутів громадянського суспільства (громадських організацій, благодійних організацій, професійних спілок, інших неприбуткових організацій), які опікуються питаннями здійснення місцевого самоврядування в територіальній громаді

Глава 2.15. Сільська рада територіальної громади

Глава 2.16. Витвицький сільський голова територіальної громади

Глава 2.17. Виконавчі органи ради територіальної громади

Глава 2.18. Староста

Розділ ІІІ. Матеріальна та фінансова основа Витвицької сільської ради територіальної громади

Глава 3.1. Матеріальна основа Витвицької сільської ради територіальної громади

Глава 3.2. Фінансова основа Витвицької сільської ради територіальної громади

Розділ ІV. Відповідальність органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб. Контроль територіальної громади за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Глава 4.1. Підстави та види відповідальності органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб, органів самоорганізації населення

Глава 4.2. Форми громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб, органів самоорганізації населення.

Розділ V. Прикінцеві положення

Преамбула

Цей Статут, відповідно до Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, законів України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів, визначає систему місцевого самоврядування Витвицької сільської ради територіальної громади, форми та порядок діяльності територіальної громади, її органів та посадових осіб, гарантії прав жителів сіл та селища, які входять до складу територіальної громади.

Розділ І. Загальні положення

Глава 1.1. Загальна характеристика Витвицької сільської ради територіальної громади

Стаття 1.1.1. Витвицька сільська рада територіальної громади (далі – Територіальна громада) утворена шляхом добровільного об’єднання територіальних громад сіл Витвиця, Кальна, Розточки, Слобода Болехівська, Станківці, Липа, Лужки, Церківна, селища Вигодівка.

Стаття 1.1.2. Адміністративним центром Територіальної громади є село Витвиця, в якому розміщені її органи місцевого самоврядування.

Стаття 1.1.3. Рішення про утворення Територіальної громади прийнято 02.09.2016 року.

Стаття 1.1.4. Жителям всіх населених пунктів громади мають бути забезпечені максимально зручні умови для відвідування адміністративного центру громади.

Стаття 1.1.5. Територіальна громада має єдиний представницький орган – Витвицьку сільську раду територіальної громади (далі – Рада).

Стаття 1.1.6. Територіальна громада та її Рада можуть вступати в асоціації, інші добровільні об’єднання територіальних громад, органів місцевого самоврядування.

Стаття 1.1.7. Пам’ятними датами та святковими днями громади, її окремих населених пунктів є:

День села Витвиця – 11 листопада;

День села Кальна та Храмове свято – 12 липня;

День села Липа, свято патріотичної пісні «Яворина» – друга неділя липня ;

День села Розточки – 05 червня;

День сіл Лужки, Станківці – 27 серпня;

День села Слобода-Болехівська – 7 жовтня;

День села Церківна – 21 вересня;

Храмові свята:

В селі Витвиця – 30 січня «Трьох Святих», 08 травня «св. Івана Богослова», 30 листопада «св. Андрія Первозванного», в селі Кальна – 27 грудня «св. Степана», 08 листопада «св. Михаїла», в селі Розточки – «Зіслання святого духа» – 50 день після Великодня, 01 січня «св. Василія Великого», 08 вересня «Різдва Пресвятої Богородиці», в селі Станківці – 25 березня «Благовіщення»; 08 листопада « св. Михаїла», в селі Церківна – 28 жовтня «Параскеви П’ятниці», перша неділя після Пасхи – «Томина неділя»(провідна неділя), в селі Слобода-Болехівська – 06 січня (Богоявлення Господнє), 24 червня (Івана Хрестителя), 28 жовтня Параскеви П’ятниці; в селі Липа – 26 грудня (Собор Пресвятої Богородиці), перший день після Пасхи (Світлий понеділок); в селі Лужки – 08 листопада (Св. Михаїла), 02 лютого (Стрітення Господнього), 15 серпня (Успіння Пресвятої Богородиці);

День вшанування бою сотні УПА «Хорти» – перша неділя вересня;

День загибелі повстанської лікарні в урочищі «Марина» – перша неділя серпня.

Стаття 1.1.8. Офіційною символікою громади є її прапор, герб та гімн, положення, опис та порядок використання яких затверджується рішенням Ради.

На будівлях, де розміщена Рада, інші органи Територіальної громади вивішується Державний Прапор України та Прапор Громади.

Окремі населені пункти громади можуть мати власну офіційну символіку.

Стаття 1.1.9. Фізичним особам, які мають видатні заслуги перед Територіальною громадою та внесли вагомий вклад у її соціально-економічний, науковий, спортивний, культурний розвиток, за рішенням Ради може бути присвоєно почесне звання «Почесний громадянин Витвицької сільської ради територіальної громади». Підстави та порядок присвоєння, права, пільги й обов’язки осіб, відзначених званням «Почесний громадянин Витвицької сільської ради територіальної громади», визначаються Положенням, яке затверджується рішенням Ради.

Члени Територіальної громади, працівники підприємств, установ та організацій, що досягли вагомих результатів у творчій, науковій, господарській та інших видах діяльності, можуть бути за рішенням Витвицького сільського голови територіальної громади відзначені Подякою та Почесною грамотою. Положення про Подяку та Почесну грамоту затверджуються рішенням Ради.

Розгляд питання про присвоєння почесного звання громади чи про відзначення Подякою та Почесною грамотою ініціюється головою ради, виконавчим комітетом Ради, її постійними комісіями, сільським старостою або членами громади у порядку місцевої ініціативи.

Особам, яким присвоєно звання «Почесний громадянин Витвицької громади» вручається відповідний диплом, зразок якого затверджується Радою.

Глава 1.2. Межі території громади та її географічне положення

Стаття 1.2.1. Територія громади згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Калуського району Івано-Франківської області.

Відстань від адміністративного центру громади до районного центру - 46 км.

Відстань від адміністративного центру громади до обласного центру - 78 км.

Територія Територіальної громади є нерозривною, її межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися, а саме сіл Витвиця, Кальна, Розточки, Слобода Болехівська, Станківці, Липа, Лужки, Церківна, селище Вигодівка.

Територія громади межує з:

1) півночі – з Болехівською міською радою;

2) північного сходу та сходу – з Долинською міською радою територіальної громади;

3) півдня та південного сходу – з Вигодською селищною радою;

4) заходу – зі Славською громадою Стрийського району Львівської області

Межі території громади не можуть бути змінені без згоди членів Територіальної громади.

Стаття 1.2.2. На території громади розташовані населені пункти (далі: населені пункти територіальної громади):

села Витвиця, Кальна, Розточки, Станківці, Слобода Болехівська, Липа, Лужки, Церківна, селище Вигодівка.

Село Витвиця

Село розташоване у передгір’ї Карпат у долині річки Лужанка за 46 км від районного центру м. Калуш і за 11 км від міста Болехів. До складу Витвицької сільської ради входять село Витвиця та селище Вигодівка, що знаходяться одне від одного на відстані 3 км. Окремі частини села називаються: Путна, Солотвина, Заріка, Береги, Порошниці, Малиновище, Кривець, Потік. В урочищі Заріка віддавна витікає соляне джерело, а в місцині Потік на поверхню виходить нафта.

На території села люди жили віддавна. Про це свідчить скарб бронзової доби, знайдений у 1920 році у глиняному кар’єрі в урочищі Дебря: чотири браслети й округла спіраль з рухомим ґудзиком у центрі. Легенду про заснування села записали та опублікували у 1879 році парох села Спиридон Мартинкевич та відомий громадський діяч Венедикт Площанський. Вони стверджують, що назва села походить від слова «вітка» - верболозу, яким густо була заросла територія нинішнього села. Перша письмова згадка про Витвицю датується 1397 роком. Збереглися документи про те, що Витвиця є поселення вільних (привілейованих) людей.

У 1824 році у центрі села громада спорудила дерев’яну церкву св. Івана Богослова, яка є пам’яткою архітектури.

Центром культурно-освітнього життя стала читальня «Просвіти», заснована на початку ХХ століття священиком Миколою Дерлицею. Уся робота читальні була спрямована на піднесення національної свідомості населення.

У Витвиці народився, жив і боровся із більшовиками один із засновників УНФ, член Гельсінської спілки України, багаторічний політичний в’язень, поет Зеновій Красівський, якому вдячна громада села спорудила пам’ятник. У вересні 1991 року в будинку сільради було відкрито сільський музей, у якому створено експозиції з історії села.

У перші роки незалежності відновлено символічну могилу «Борцям за волю України», у 1997 році встановлено пам’ятний знак з нагоди 600-річчя з дня заснування села.

Село Кальна

Гірське село Кальна знаходиться за 53 км від м. Калуш і 18 км від залізничної станції Болехова. Перша письмова згадка про Кальну відома з 1578 року. Збереглися відомості про заснування у 1840 році однокласної сільської школи, а у 1895 році збудовано – друге шкільне приміщення. Будівлі збереглися до наших днів. У 1970 році збудована нова двоповерхова школа, розрахована на 100 учнів.

На початку ХХ століття у селі організувалося товариство «Просвіта», яке дало новий поштовх культурно-освітній роботі серед горян, піднесенню національно-патріотичного духу населення.

У 1910 році сільська громада збудувала муровану церкву Святого Михайла Архистратига, яка належить до цікавих пам’яток архітектури. У 1980 році в церкві оновлено орнаментний розпис.

Про історію гірського села, про її людей і видатні особистості, про традиції і звичаї бойків розповідають експонати кімнати – музею, створеного у місцевій школі з ініціативи її директора Ганни Сабан.

Село Розточки

Село розташоване у гірській місцевості на відстані 54 км від м. Калуш і межує із селами Витвиця, Кальна, Станківці.

Перша письмова згадка про село Розточки була у 1578 році у документах Стрийської Єпархії. У горах за селом бере свій початок річка Солотвина і в селі розтікається на два потоки. Звідси і назва села Розточки. У лісі біля села знаходиться заповідне урочище Макогінка – високопродуктивне модрино-букове насадження.

У селі є такі історичні пам’ятки: пам’ятник «Борцям за волю України», могила Січовим Стрільцям, приміщення старої школи, збудоване у 1903 році. Збудована у 1838 році церква Святого Василія була зруйнована у радянський період. Натомість громади різних конфесій звели у селі дві церкви: греко-католицьку і православну.

У 1989 році збудовано новий будинок культури, у якому знаходиться сільська рада, відділення зв’язку, бібліотека. У 2004 році відкрито школу І-ІІ ступенів, розраховану на 135 учнів, у жовтні 2012 року відкрито 1 дошкільну групу.

В листопаді 2015 року за ініціативою депутата Верховної ради ІУ демократичного скликання Василя Бартківа відкрито пам’ятник «Борцям за волю України».

Село Станківці

Село Станківці розташоване посеред гір на половині шляху із Гошева до с. Лужки за 53 км від райцентру м. Калуш. Через нього протікає гірська річка Лужанка. Вперше село згадується в архівних документах за 1663 рік. У 1830 році збудовано дерев’яну церкву Святого Михаїла. Початкова школа у Станківцях знаходилася у хаті Стефана Ільницького. У 1890 році громада побудувала школу з однією класною кімнатою і житлом для вчителя. У 1936 році збудовано нову двоповерхову школу на чотири класи, вчительську і помешкання для вчителів.

9 грудня 1995 року поряд із старою церквою було закладено й освячено камінь під будівництво Храму Божого, а 7 грудня 2003 року владика Софрон Мудрий освятив новозбудовану церкву.

У селі зберігся кам’яний Хрест на честь скасування кріпосного права.

Село Слобода-Болехівська

Село розмістилося посеред гір на шляху з Гошева до Лужок, за 59 км від райцентру м. Калуш та за 23 км від залізничної станції у Болехові й складається із таких частин: Горішній кінець, Середина, Потік, Рівне, Вершок. Через село протікає річка Лужанка. В архівних документах вперше село згадується у 1770 році, але у Шематизмі за 1931-1932 рр. значиться, що церква Богоявлення Господнього була побудована 1700 року. До речі, будували церкву місцеві майстри під керівництвом Харіва і звели її без єдиного цвяха.

Існує кілька версій заснування села. Право на нові поселення діставала від короля і польських магнатів зубожіла українська шляхта. Ймовірно, що хтось із панських слуг першим поселився в Слободі. Власне, старожили села переказували, що дідич із Розточок дозволив бездомним селянам поселитися у Слободі. А ще в горах ховалися втікачі від татарського нашестя.

Жителі села переважно займаються сільським господарством, працюють у лісі. Через село дальше у гори підприємцем Гріфелем була збудована вузькоколійна залізниця, якою деревина із лісосік доставлялася на переробку у Болехів. У 50-ті роки ХХ століття було ліквідовано, а деревину вивозять автотранспортом.

У 1858 році заснована парафіяльна школа, за польського панування діяла одно класова українська школа, яка у післявоєнний період стала семирічною. У 1960 році побудована двоповерхова, а в 1970 році – цегляна школа. Була в селі й читальня «Просвіти», яку збудували у 1928 році без дозволу влади.

У 1941 році була насипана символічна могила «Борцям за волю України». У 1946 році її зруйнували енкаведисти. До речі, вночі селяни її відновлювали. Та остаточно відновили могилу після проголошення незалежної України. На попередні місця повернуто й пам’ятні Хрести, яких люди не дали знищити під час атеїстичної більшовицької акції у 1985 році.

У селі збереглося декілька дерев’яних хат із господарськими будівлями, які були типові у ХІХ столітті. Село багате національно-визвольними подіями. Тут в 1941 році формувався загін Української Народної Самооборони, який згодом влився в УПА.

Село Липа

Село Липа розташоване на відстані 62 км від районного центру Калуш і за 18 км від залізничної станції м. Болехів. Вважається, що село свою назву започаткувало від першої оселі, збудованої під липою. Перша згадка про Липу датується 1464 роком. 1902 року у селі збудовано дерев‘яну церкву Вознесіння Христового. Церква збереглася і в кінці ХХ століття, після відновлення незалежності України, громада її повністю відремонтувала.

Неподалік села у горах формувалися сотні Повстанської Армії, діяла старшинська школа «Олені», штаб якої загинув у бою з більшовиками. Тринадцять полеглих героїв покояться на повстанському цвинтарі в урочищі Глибокий. У роки незалежності відновлено цвинтар і бункер крайового проводу, де загинув провідник Ярослав Мельник «Роберт» із дружиною і товаришами по боротьбі. Щороку у липні сюди приходять учасники свята повстанської слави, яке відбувається у підніжжі гори Яворина в урочищі Розтока.

На території села функціонують: загальноосвітня школа І ступеня, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб, 2 магазини, пам’ятник Ярославу Мельнику (Роберту).

Село Лужки

Село Лужки розташоване на відстані 62 км від районного центру Калуш на гірських луках на шляху з Гошева через Витвицю, Станківці та Слободу – Болехівську. Тут з гірських джерел витікає річка Лужанка, яка за Гошевом впадає у Свічу. Перша письмова згадка про село датується 1672 роком.

Перша церква Святого Михаїла була збудована в урочищі Берег у 1730 році. Вона, мабуть, згоріла. На дзвіниці зберігся напис латиною, що діючий нині храм збудований у липні 1938 року. Після 1946 року церкву більшовики закрили, а у 1983 році пограбували й перетворили на склад. У 1986 році громада домоглася відкриття церкви.

У 1941 році було насипано Стрілецьку могилу, яку більшовики зруйнували у 1946 році, а в 1989 році символічну могилу було відновлено і освячено.

За селом в урочищі Марина діяла партизанська шпитальна, яку викрили й знищили енкаведисти. На тому місці тепер збудовано капличку і в серпні щороку приходять жителі Лужок і навколишніх сіл, щоб вшанувати пам’ять загиблих героїв. В урочищі Мигла знаходиться братська могила, у якій поховано 11 воїнів УПА.

На території села функціонують: загальноосвітня школа І ступеня, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 магазини, клуб, церква Святого Михаїла Архистратига.

Село Церківна

Село Церківна розташоване за 54 км від райцентру м. Калуш і за 16 км від залізничної станції Болехів у мальовничій гірській місцевості вище с. Витвиця.

Перша письмова згадка про Церківну зустрічається у документах за 1577 рік. У 1902 році у Церківні засновано осередок товариства «Просвіти», головою якого став священик Йосиф Бабій. При «Просвіті» діяли різні гуртки. Чимало активістів «Просвіти» стали членами ОУН, пішли в УПА.

У 1807 році збудовано П’ятницьку церкву. У 1990 році старовинну церкву і дзвіницю було реставровано і відкрито, а згодом громада побудувала нову велику муровану церкву, яку було освячено 22 вересня 2002 року.

У 1993 році в селі встановлено пам’ятний знак на честь проголошення незалежності України. Крім того, у селі є обеліск жертвам Другої світової війни.

Селище Вигодівка

Селище Вигодівка знаходиться на відстані 3 км. від с. Витвиця.

В селищі є санаторій «Перлина Карпат», який розташований на березі річки Свіча у лісовому масиві всього за три кілометри від автотраси Львів – Івано-Франківськ.

У 1914 р. лікар-гінеколог, вчений, громадський діяч, сподвижник Івана Франка Фелікс Сельський-Щасний вийшовши на пенсію, купив маєток та частину лісу у лихваря Райфа в урочищі Вигодівка (с. Витвиця). Будучи чудовим лікарем, лікував селян, допомагав жінкам, особливо під час патологічних пологів.

Стаття 1.2.3. Територія громади займає площу 154,95 км².

Населення громади становить біля 6 тис. осіб.

Гідрографічна сітка громади представлена річкою Лужанкою.

Площа лісового фонду становить 10992 га. Ліси змішані (хвойні тощо).

Площа земель сільськогосподарського призначення складає 3854,6 га.

Площа земель запасу складає 647,3 га.

На території громади є поклади нафти та газу.

Стаття 1.2.4. Рішенням Ради за погодженням із жителями населених пунктів громади на її території можуть утворюватися функціональні зони – територіальні зони зі спеціальним статусом (історико-заповідні, лісопаркові, промислові тощо). Відповідне подання (пропозицію) вносять до Ради сільський голова, виконавчий комітет ради або члени Територіальної громади у порядку місцевої ініціативи.

При утворенні територіальних зон зі спеціальним статусом встановлюються вимоги щодо забудови території, функціонального призначення земель, ведення господарської діяльності та іншого використання земель, відповідно до місцевих Правил забудови та використання територій, затверджених Радою, які передбачають:

1) гранично допустимі поверховість будинків і споруд та щільність забудови;

2) вимоги до утримання будинків і споруд;

3) вимоги до впорядкування доріг та під’їздів, місць паркування транспортних засобів;

4) вимоги до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури;

5) вимоги до озеленення та впорядкування територій;

6) обмеження у використанні земельних ділянок (будівельні, інженерні, санітарно-епідеміологічні, природоохоронні, протипожежні, історико-культурні);

7) інші вимоги, які можуть бути встановлені відповідно до законодавства України.

Стаття 1.2.5. Найменування та перейменування населених пунктів громади, їх ліквідація як поселень, віднесення до окремих категорій населених пунктів здійснюється відповідно до закону.

Стаття 1.2.6. Найменування та перейменування територіальних об’єктів громади – територіальних зон зі спеціальним статусом, вулиць, провулків, майданів (площ), мостів, парків, скверів тощо – здійснюються Радою з врахуванням думки членів Територіальної громади – жителів відповідного села у порядку встановленому Радою.

Перейменування територіальних об’єктів громади здійснюється, як правило, у випадках відновлення їхніх історичних назв, історичної справедливості та відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Присвоєння територіальним об’єктам громади імен з метою увічнення пам’яті видатних історичних, державних, військових діячів України та громади, видатних діячів науки і культури, діяльність яких сприяла прогресу людства, утвердженню загальнолюдських цінностей здійснюється тільки посмертно та з урахуванням думки жителів відповідного села, селища.

При прийнятті рішень Радою щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій пріоритет надається тим з них, які пов’язані з населеними пунктами громади, Калуським районом та Івано-Франківською областю.

Назви територіальним об’єктам села даються українською мовою з дотриманням норм українського правопису.

Глава 1.3. Правова основа Статуту

Стаття 1.3.1. Статут затверджується рішенням Ради. Він підлягає реєстрації в установленому порядку і набуває чинності з моменту його державної реєстрації в органах юстиції.

Проект Статуту підлягає громадському обговоренню в усіх населених пунктах Територіальної громади.

Статут діє в просторових межах Територіальної громади. Окремі положення Статуту, відповідно до закону, можуть діяти і на території , що перебуває за межами території громади.

Стаття 1.3.2. Статут має найвищу юридичну силу по відношенню до всіх інших актів, які приймаються в системі місцевого самоврядування Територіальної громади, за винятком рішень, прийнятих місцевим референдумом.

Правові акти органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їхніх посадових осіб, які суперечать цьому Статуту, не підлягають застосуванню і виконанню.

Стаття 1.3.3. Статут відповідає положенням Конституції України, законам України, указам Президента України і постановам Кабінету Міністрів України.

У разі невідповідності окремих положень Статуту Конституції та законам України, указам Президента України та постановам Кабінету Міністрів України діють норми останніх, як актів більш високої юридичної сили.

Стаття 1.3.4. Правові акти органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їхніх посадових осіб, що суперечать цьому Статуту, не підлягають застосуванню і виконанню.

Стаття 1.3.5. Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюються Радою.

Рішення Ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються більшістю депутатів від загального складу Ради.

Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту вносяться до Ради групою депутатів Ради (не менш як 1/3 від загальної кількості депутатів), сільським Головою або членами Територіальної громади у порядку місцевої ініціативи.

Зміни і доповнення до Статуту, які передбачають приведення його у відповідність до положень Конституції України та законів України, указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, вносяться Радою за пропозицією сільського Голови у двомісячний термін після набуття чинності цими актами (або в строки, визначені цими актами). До внесення зазначених змін і доповнень до Статуту його положення, які суперечать зазначеним актам законодавства, не діють.

Глава 1.4. Взаємовідносини Територіальної громади, її органів та посадових осіб з органами державної влади, установами, підприємствами і організаціями, іншими територіальними громадами

Стаття 1.4.1. Взаємовідносини органів та посадових осіб Територіальної громади з органами виконавчої влади, діяльність яких поширюється на територію громади, базуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги з метою забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів та реалізації на території громади завдань і повноважень виконавчої влади в інтересах Територіальної громади.

Органи і посадові особи Територіальної громади здійснюють самоврядні повноваження незалежно від органів виконавчої влади. Органи виконавчої влади не можуть видавати обов’язкові для органів і посадових осіб Територіальної громади акти з питань, віднесених до самоврядних повноважень, або регламентувати їхню діяльність.

За організацію зв’язків органів і посадових осіб Територіальної громади з органами виконавчої влади відповідає Витвицький сільський голова ТГ.

Стаття 1.4.2. Органи і посадові особи Територіальної громади сприяють місцевим органам судової влади, прокуратури та інших правоохоронних органів в їхній діяльності, можуть надавати, в передбачених законодавством випадках, допомогу у здійсненні їхніх повноважень.

Витвицький сільський голова ТГ або за його дорученням інша посадова особа відповідає за організацію зв’язків органів і посадових осіб Територіальної громади з органами судової влади і прокуратури.

Стаття 1.4.3. Взаємовідносини органів і посадових осіб Територіальної громади з підприємствами, установами і організаціями, що перебувають на її території, базуються на суворому дотриманні визначених законодавством прав суб’єктів господарської діяльності і визначаються формою власності підприємств, установ і організацій, джерелами фінансування і характером їхньої діяльності.

Відповідні органи і посадові особи Територіальної громади щодо підприємств, установ і організацій, які перебувають у комунальній власності Територіальної громади здійснюють такі функції:

- утворюють, реорганізують та ліквідують комунальні підприємства, установи і організації громади в інтересах Територіальної громади у порядку, визначеному чинним законодавством;

- призначають та звільняють з посади їхніх керівників;

- визначають цілі, функції, організаційні форми і порядок діяльності та затверджують Статути створюваних ними підприємств, установ і організацій;

- встановлюють у порядку і в межах, визначених законодавством, економічно обґрунтовані ціни та тарифи на продукцію і послуги комунальних підприємств;

- приймають у визначених законодавством межах рішення про відчуження об’єктів комунальної власності, передачу їх в оренду чи концесію, а також рішення щодо переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;

- визначають порядок використання прибутку і доходів підприємств, установ і організацій, встановлюють для них розмір частки прибутку, що підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

- приймають рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності Територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їхнього здійснення;

- приймають рішення про спільне з іншими територіальними громадами використання об’єктів комунальної власності для задоволення спільних потреб у порядку співробітництва територіальних громад;

- вирішують відповідно до законодавства питання про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

- контролюють ефективність і законність використання майна комунальних підприємств, установ і організацій в порядку, визначеному чинним законодавством і цим Статутом.

З підприємствами, установами і організаціями, які не перебувають у комунальній власності громади, органи і посадові особи Територіальної громади будують свої відносини на договірній та податковій основі. При цьому, органи і посадові особи Територіальної громади в межах своїх повноважень, визначених законодавством і цим Статутом, можуть приймати рішення щодо:

- надання пільг по місцевих податках та зборах категоріям підприємств, установ і організацій, діяльність яких має важливе значення для соціально-економічного і культурного розвитку громади, її населених пунктів;

- надання згоди на зміну функціонального призначення об’єктів соціальної сфери, якими управляють ці підприємства, установи і організації;

- встановлення, відповідно до чинного законодавства, норм та правил ведення ними господарської діяльності з питань, що стосуються екологічної безпеки та соціально-економічного і культурного розвитку громади;

- розміщення замовлень на проведення робіт і надання послуг по благоустрою території громади, її населених пунктів, обслуговування населення, будівництва та ремонту комунального житла, нежитлових будівель, що знаходяться у комунальній власності громади, виробництва продукції та виконання інших робіт за рахунок бюджетних коштів Територіальної громади або залучених коштів підприємств, установ та організацій;

- надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території громади нових об’єктів, у тому числі місць чи об’єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з чинними нормативами включає територію громади або її частину.

Стаття 1.4.4. Взаємовідносини Територіальної громади, її органів і посадових осіб з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами базуються на принципах добросусідства, солідарності та взаємної вигоди.

Територіальна громада, її органи місцевого самоврядування і їх посадові особи можуть брати участь у міжмуніципальному та міжнародному співробітництві.

Глава 1.5. Планування розвитку Територіальної громади

Стаття 1.5.1. З метою оптимального використання ресурсів громади, забезпечення її сталого розвитку, збереження і примноження культурної спадщини, максимального задоволення інтересів різних поколінь людей Територіальної громади здійснюється планування розвитку громади.

Планування розвитку громади та її населених пунктів реалізується шляхом прийняття Радою таких розроблених з залученням громадськості актів:

1) Генерального плану розвитку населених пунктів громади;

2) Стратегічного плану соціально-економічного та культурного розвитку громади;

3. На виконання Генерального плану розвитку населених пунктів громади та Стратегічного плану соціально-економічного та культурного розвитку громади (далі – Стратегічний план) Радою приймаються щорічні Плани соціально-економічного та культурного розвитку громади.

4. З метою відстеження динамічних змін у розвитку громади ведеться щорічний моніторинг статистичних показників «Муніципальна статистика».

Стаття 1.5.2. Генеральний план населеного пункту – це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Детальний план території – це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Генеральний план розробляється відповідно до законодавства України про планування та забудову територій з урахуванням положень цього Статуту.

Генеральний план затверджується рішенням Ради лише після проходження ним процедури громадського обговорення (громадських слухань) у кожному з населених пунктів громади, у порядку, встановленому законодавством України про планування та забудову територій та рішеннями Ради.

Стаття 1.5.3. Планування соціально-економічного та культурного розвитку громади передбачає:

1) аналіз соціально-економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів за попередній і поточний роки, визначення основних тенденцій розвитку, їх узгодження з загальнодержавними та регіональними тенденціями розвитку;

2) визначення основних проблем розвитку економіки громади, її соціальної сфери, культурного розвитку;

3) оцінку стану використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу громади, визначення резервів такого потенціалу;

4) визначення пріоритетних цілей та напрямів розвитку громади на плановий період та шляхи розв’язання основних соціальних, економічних та культурних проблем Територіальної громади;

5) постановку завдань з досягнення визначених цілей, встановлення термінів їхнього виконання з урахуванням фінансових та інших ресурсів громади.

Стаття 1.5.4. Стратегічний план передбачає планування соціально-економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів на період не менше двох каденцій повноважень Ради.

Короткострокові програми розвитку громади розробляються на 1 (один) рік та спрямовуються на вирішення завдань, визначених Стратегічним планом.

Короткострокові програми розвитку встановлюють пріоритети соціально-економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів на плановий період та систему заходів органів і посадових осіб Територіальної громади з їх реалізації із зазначенням термінів виконання, виконавців та ресурсів.

Стаття 1.5.5. Основною умовою визначення цілей у плануванні соціально-економічного та культурного розвитку громади та її населених пунктів є задоволення потреб членів Територіальної громади із врахуванням засад сталого розвитку.

Розділ ІІ. Система місцевого самоврядування

Глава 2.1. Загальні засади організації та функціонування системи місцевого самоврядування Територіальної громади

Стаття 2.1.1. Організація та функціонування системи місцевого самоврядування Територіальної громади здійснюється відповідно до положень Конституції та законів України, а також цього Статуту.

Система місцевого самоврядування Територіальної громади включає:

- Територіальну громаду;

- Раду – представницький орган місцевого самоврядування, що представляє Територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України;

- сільського Голову, який є головною посадовою особою Територіальної громади;

- виконавчі органи Ради (виконавчий комітет, управління, відділи, служби тощо);

- старост сіл, Кальна, Розточки, Станківці, Слобода Болехівська, Липа, Лужки, Церківна;

- органи самоорганізації населення.

Розмежування повноважень між складовими системи місцевого самоврядування Територіальної громади здійснюється згідно із законом, цим Статутом та рішеннями, прийнятими на сесії Ради, які не можуть суперечити цьому Статуту.

Стаття 2.1.2. Система місцевого самоврядування Територіальної громади організується та функціонує на принципах, передбачених Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У своїй діяльності складові системи місцевого самоврядування Територіальної громади додатково дотримуються таких принципів:

- ефективності – рішення, що готуються чи ухвалюються ними мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень;

- сталості – використання ресурсів Територіальної громади не може шкодити наступним поколінням;

- екологічності – при прийнятті рішення має забезпечуватися його мінімальний негативний вплив на навколишнє природне середовище;

- системності – кожне рішення розглядається у взаємозв’язку з іншими рішеннями в просторі та часі;

- відкритості – рішення готуються та розглядаються відкрито, не може бути жодного рішення, закритого для громадськості;

- громадської участі – підготовка проектів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади має відбуватись за умови широкого громадського обговорення та врахування інтересів Територіальної громади.

Глава 2.2. Територіальна громада – первинний суб’єкт права на місцеве самоврядування

Стаття 2.2.1. Територіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень. Вона може вирішувати на території громади будь-яке питання, що віднесене Конституцією та законами України до питань місцевого значення, за винятком тих, які, відповідно до принципу субсидіарності, вирішуються органами місцевого самоврядування районного та обласного територіальних рівнів.

Територіальна громада здійснює своє право на місцеве самоврядування безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування та органи самоорганізації населення.

Стаття 2.2.2. Членами Територіальної громади є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які відповідно до вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», інших актів законодавства України зареєстрували своє місце проживання в населених пунктах громади.

Реєстрація осіб, які постійно чи тимчасово проживають у населених пунктах громади, здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Органи Територіальної громади здійснюють облік осіб, які зареєстровані на території громади та ведуть відповідні бази даних за головними категоріями населення (виборці, діти дошкільного віку, школярі, працездатне населення, зайняті, безробітні, пенсіонери тощо).

Стаття 2.2.3. Структурними елементами Територіальної громади є старостинські округи, членами яких є їх жителі, крім адміністративного центру громади.

Жителі громади безпосередньо беруть участь у вирішенні питань, віднесених законом до відання Територіальної громади, її органів та посадових осіб шляхом використання форм прямої демократії: загальні збори, громадські слухання, місцеві ініціативи тощо.

Інтереси жителів кожного з старостинського округу в органах місцевого самоврядування Територіальної громади представляють староста відповідного села, депутати Ради, обрані у відповідних одномандатних виборчих округах.

Інтереси членів територіальної громади в органах державної влади представляють органи та посадові особи Територіальної громади.

Стаття 2.2.4. До компетенції Територіальної громади входять всі питання, вирішення яких, відповідно до законів України, здійснюється на місцевому референдумі.

Перелік питань, віднесених до повноважень органів місцевого самоврядування Територіальної громади, встановлюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України, з врахуванням положень статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, а саме: «Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу».

Глава 2.3. Права та обов’язки членів Територіальної громади

Стаття 2.3.1. Членам Територіальної громади гарантується право участі у вирішенні всіх питань місцевого значення, віднесених законом до відання громади та її органів.

Стаття 2.3.2. Основні права членів Територіальної громади передбачені Конституцією та законами України. Крім них члени Територіальної громади мають права на:

1) забезпеченість якісною питною водою;

2) якісне електропостачання;

3) ефективну систему прибирання та вивезення сміття з вулиць, прибудинкових територій та під’їздів багатоквартирних будинків у населених пунктах громади;

4) забезпеченість належним транспортним сполученням – як внутрішнім так і зовнішнім;

5) розгалуженість і якість доріг;

6) освітленість вулиць і під’їздів до будинків у темну пору доби;

7) забезпечення тиші на вулицях та у житлових будинках у нічну пору;

8) ефективну систему безпеки громадян та захисту їхнього майна (боротьба зі злочинністю, охорона громадського порядку, попередження та ліквідація наслідків стихійного лиха);

9) наявність умов для своєї зайнятості;

10) доступність та якість медичних послуг відповідно до державних стандартів;

11) доступність та якість освітніх послуг відповідно до державних стандартів;

12) ефективну систему надання побутових послуг;

13) доступність та якість мобільного зв’язку та інтернет-мереж;

14) забезпеченість місцями для відпочинку і дозвілля;

15) забезпеченість закладами культури (бібліотеки, будинки культури, кінотеатри тощо)

16) вільний доступ до усіх природних об’єктів та угідь в межах громади – лісів, берегів рік.

Зазначений перелік прав членів Територіальної громади не є вичерпним.

У своїй діяльності з метою задоволення потреб членів Територіальної громади органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи, комунальні підприємства, установи та організації керуються політикою якості, яка затверджується Радою відповідно до міжнародних стандартів якості.

Органи місцевого самоврядування Територіальної громади реалізують власні та делеговані Законом повноваження на основі дотримання соціальних та інших стандартів і нормативів, затверджених державою.

Порядок реалізації членами Територіальної громади прав на безоплатний доступ до отримання соціальних, освітніх, медичних, інших послуг визначається законодавством України та рішеннями Ради.

Рада, у межах власної компетенції та з врахуванням можливостей місцевого бюджету, з метою підвищення рівня соціального захисту членів територіальної громади, може встановлювати для них загалом або для їх окремих категорій (пенсіонерів, ветеранів війни, репресованих, вдів, багатодітних сімей, вимушених переселенців, учасників АТО тощо) пільгові умови користування інфраструктурою населених пунктів громади, надання житлово-комунальних послуг, оподаткування та ін.

Стаття 2.3.3. Права і обов`язки членів Територіальної громади взаємопов`язані. Наявність прав породжує необхідність виконання членами Територіальної громади обов`язків щодо Територіальної громади в цілому.

Основні обов’язки членів Територіальної громади передбачені Конституцією та законами України. Окрім них, на членів Територіальної громади покладаються обов’язки щодо:

1) збереження та розвитку традицій, звичаїв та особливостей Територіальної громади, населених пунктів, шанобливого ставлення до їхньої історії, до об’єктів історико-культурної спадщини;

2) сприяння сталому розвитку громади та її населених пунктів;

3) толерантного ставлення до усіх членів Територіальної громади незалежно від їхнього етнічного походження, віросповідання, політичних переконань тощо;

4) сприяння реалізації права членів Територіальної громади на задоволення передбачених цим Статутом основних соціально-побутових, економічних, культурно-духовних потреб та потреб безпеки;

5) бережливого ставлення до зелених насаджень, природних об’єктів, усього довкілля території громади.

Усі, хто проживає або перебуває на території громади, зобов’язані поважати права і свободи членів Територіальної громади. Особи, винні у порушенні відповідних прав і свобод, притягуються до відповідальності відповідно до чинного законодавства України.

Стаття 2.3.4. З метою захисту прав і свобод членів Територіальної громади, їх окремих категорій (пенсіонери, інваліди, ветерани війни, репресовані, національні меншини, вимушені переселенці, учасники АТО тощо) рішенням Ради може бути запроваджено інститут громадського Уповноваженого з питань захисту прав і свобод членів Територіальної громади.

Повноваження Уповноваженого з питань захисту прав і свобод членів Територіальної громади і порядок його призначення визначається Положенням, яке затверджується Радою.

З метою дотримання прав дітей (осіб у віці до 14 років) і підлітків (осіб у віці від 14 років до 18 років) рішенням Ради може бути запроваджено інститут громадського Уповноваженого Територіальної громади з прав дітей і підлітків.

Повноваження Уповноваженого з прав дітей і підлітків, і порядок його призначення визначається Положенням, яке затверджується Радою з рахуванням таких пріоритетних напрямів його діяльності:

1) експертиза проектів актів органів місцевого самоврядування Територіальної громади щодо дотримання прав дітей і підлітків;

2) ведення просвітницької і роз’яснювальної роботи серед дітей, підлітків та дорослих щодо вимог міжнародного права та законодавства України щодо дотримання прав дітей та підлітків;

3) забезпечення широкої поінформованості членів Територіальної громади про права дитини через установи освіти, відповідні громадські організації та засоби масової інформації ;

4) моніторинг стану дотримання на території громади прав дітей та підлітків, виявлення фактів порушень їхніх прав в сім’ях, дитячих будинках, школах та дошкільних закладах тощо і вжиття заходів щодо їх припинення відповідно до законодавства України;

5) надання конкретної допомоги дітям, права яких порушені, шляхом звернення до органів виконавчої влади та правоохоронних органів відповідно до їхньої компетенції тощо.

5. Виконавчі органи Ради створюють умови для діяльності Уповноваженого з питань захисту прав і свобод членів Територіальної громади та Уповноваженого з прав дітей і підлітків у порядку, встановленому відповідними положеннями, затвердженими Радою.

Глава 2.4. Форми участі членів Територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування:

Загальні засади

Стаття 2.4.1. Участь членів Територіальної громади у здійснені місцевого самоврядування реалізується у формах, визначених Конституцією та законами України та цим Статутом.

На території громади створюються необхідні умови для розвитку партисипаторної демократії (демократії участі), активного залучення членів Територіальної громади до участі у плануванні розвитку території, у розробці та прийнятті рішень з питань, вирішення яких віднесено Конституцією та законами України до компетенції територіальних громад та їхніх органів, у контролі за діяльністю органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та їхніх посадових осіб.

Органи місцевого самоврядування Територіальної громади та їхні посадові особи враховують пропозиції членів Територіальної громади щодо вдосконалення системи муніципального управління, соціально-економічного та культурного розвитку, забезпечення прав членів Територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення.

Будь-які обмеження права членів Територіальної громади на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їхньої раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, за мовними або іншими ознаками забороняються.

Стаття 2.4.2. Формами участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

місцеві вибори;
місцевий референдум;
загальні збори (конференції ) членів територіальної громади;
громадські слухання;
місцеві ініціативи;
органи самоорганізації населення;
індивідуальні та колективні петиції ;
консультативно-дорадчі органи (громадські ради);
участь у роботі інститутів громадянського суспільства (громадських організацій, благодійних організацій, професійних спілок, інших неприбуткових організацій), які опікуються питаннями здійснення місцевого самоврядування в територіальній громаді;
інші не заборонені законом форми безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, встановлені рішенням Ради.

Глава 2.5. Місцеві вибори

Стаття 2.5.1. Право голосу на виборах мають громадяни України, які мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України, належать до відповідної територіальної громади та проживають в межах відповідного виборчого округу на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування беруть участь у вільних виборах:

сільського Голови;
депутатів Ради;

Стаття 2.5.2. Порядок реалізації виборчого права членами Територіальної громади на місцевих виборах встановлюється законодавством України.

2.6. Місцевий референдум

Стаття 2.6.1. Місцевий референдум є формою безпосереднього вирішення членами територіальної громади питань, віднесених Конституцією, законами України до відання місцевого самоврядування, шляхом вільного волевиявлення.

Участь у місцевому референдумі приймають лише повноправні члени територіальної громади.

Види, порядок ініціювання, призначення та проведення місцевих референдумів визначається законом.

Стаття 2.6.2. Предметом місцевого референдуму може бути питання місцевого значення, віднесене до відання територіальної громади та її органів.

Коло питань, які не можуть бути винесені на місцевий референдум, визначаються законом.

Питання, що виносяться на місцевий референдум, не повинні призводити до порушення рівноправності, громадської злагоди в територіальній громаді, обмежувати або скасовувати права і свободи членів територіальної громади або їх окремих категорій.

Глава 2.7. Загальні збори членів Територіальної громади

Стаття 2.7.1. Члени Територіальної громади для спільного публічного обговорення та вирішення питань місцевого значення, що стосуються загальних інтересів усієї Територіальної громади, або питань, що мають важливе значення для старостинських округів або жителів певної частини населеного пункту громади, проводять загальні збори членів Територіальної громади (далі - загальні збори), збори жителів населених пунктів громади, жителів вулиць тощо.

Ініціювання, організація та проведення загальних зборів, регламентуються законом та Положенням про загальні збори членів Територіальної громади, яке затверджується Радою.

На розгляд загальних зборів можуть виноситися такі питання:

1) інформування членів Територіальної громади про прийняті Радою та її виконавчими органами рішення, стан їх виконання, а також виконання законів України, підзаконних актів з питань, що становлять громадський інтерес для всіх членів Територіальної громади або її частини;

2) заслуховування інформації сільського Голови, сільського старости, керівників виконавчих органів Ради, звітів керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності Територіальної громади, в частині питань, порушених жителями населених пунктів громади, жителів вулиці тощо;

3) внесення пропозицій до органів місцевого самоврядування Територіальної громади щодо включення до переліку об’єктів комунальної власності підприємств, установ та організацій, їхніх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб населених пунктів громади або жителів відповідної території;

5) розгляд і внесення жителями населених пунктів громади пропозицій до Ради щодо найменування, перейменування населених пунктів, вулиць тощо, встановлення пам’ятників тощо в межах цих населених пунктів.

Цей перелік питань, віднесених до відання загальних зборів громадян, не є вичерпним і може бути доповнений рішенням Ради.

Загальні збори Територіальної громади або жителів адміністративного центру громади скликаються сільським головою за власною ініціативою, за ініціативою (пропозицією) органу самоорганізації населення, що діє на території вулиці або за пропозицією ініціативної групи членів Територіальної громади за місцем проживання.

Збори членів територіальної громади – жителів населеного пункту Територіальної громади, що не є її адміністративним центром, скликаються сільським головою.

Збори членів Територіальної громади – жителів вулиці скликаються відповідним органом самоорганізації населення (комітетом вуличним) або ініціативною групою громадян.

Рішення про скликання загальних зборів доводиться до відома членів Територіальної громади, які проживають у відповідному населеному пункті або на відповідній території, не пізніш як за 7 днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення зборів та переліку питань, які передбачається винести на обговорення. У випадках особливої необхідності населенню повідомляється додатково про скликання зборів у день їх проведення.

Загальні збори є правомочними за умови присутності не менш як третини від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному населеному пункті або на відповідній території і мають право брати участь у зборах.

Стаття 2.7.2. За результатами загальних зборів складається протокол, який підписується головою і секретарем зборів. До протоколу зборів додаються матеріали реєстрації їхніх учасників та протоколи лічильної комісії.

З розглянутих питань загальні збори приймають рішення. Рішення загальних зборів приймаються більшістю голосів членів Територіальної громади, які присутні на загальних зборах, відкритим голосуванням. Рішення зборів підписуються головою і секретарем зборів.

Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Глава 2.8. Громадські слухання

Стаття 2.8.1.Громадські слухання є формою участі членів територіальної громади у виробленні пропозицій щодо прийняття рішень органами місцевого самоврядування територіальної громади та у контролі за діяльністю органів місцевого самоврядування.

Громадські слухання поділяються на:

1) загальні – громадські слухання, предметом яких є інтереси всіх членів Територіальної громади;

2) місцеві – громадські слухання щодо окремої частини Територіальної громади (населеного пункту, вулиці тощо).

Громадські слухання проводяться у формі зустрічей членів Територіальної громади з сільським головою, депутатами Ради, посадовими особами органів місцевого самоврядування Територіальної громади, сільськими старостами, під час яких члени Територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Участь у громадських слуханнях обов’язкова для їхніх ініціаторів, авторів проектів документів (актів), що виносяться на громадські слухання, представників профільних щодо предмету слухань комісій Ради та її виконавчих органів, керівників комунальних підприємств, установ і організацій, яких стосуються ці громадські слухання, депутатів Ради, сільського Голови, старост та інших посадових осіб, звітування яких є предметом громадських слухань. Їх відсутність на громадських слуханнях не може бути підставою для перенесення громадських слухань чи визнання їх такими, що не відбулися.

На громадські слухання можуть бути запрошені:

- народні депутати України;

- депутати районної, обласної рад;

- представники органів виконавчої влади;

- представники підприємств, установ та організацій, розташованих на території громади;

- експерти з питань, що є предметом громадських слухань, в тому числі іноземні;

- інші особи.

Стаття 2.8.2. Основними засадами громадських слухань у Територіальній громаді є:

- громадські слухання проводяться на засадах добровільності, відкритості, прозорості, свободи висловлювань, політичної неупередженості та обов’язкового розгляду поданих на них пропозицій;

- ніхто не може бути примушений до участі або неучасті в громадських слуханнях;

- громадські слухання мають відкритий характер. Кожен член Територіальної громади, може взяти участь у громадських слуханнях;

- вся інформація (у тому числі копії документів), пов’язана з ініціюванням, підготовкою, проведенням громадських слухань, розглядом прийнятих на них рішень, а також рішення органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їхніх посадових осіб, прийняті за результатами розгляду питань, що становили предмет слухань, розміщуються на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування Територіальної громади у спеціальному розділі («Громадська участь» тощо), обов’язково поширюються в місцевих ЗМІ та іншими способами, відповідно до вимог цього Статуту;

- в процесі ініціювання, підготовки, проведення, а також після проведення громадських слухань, не може чинитися перешкод для діяльності представників засобів масової інформації щодо їх висвітлення;

- громадські слухання не можуть використовуватись для політичної, у тому числі передвиборчої агітації.

Стаття 2.8.3. Предметом громадських слухань може бути:

обговорення проектів нормативно-правових актів Ради, її виконавчих органів, сільського голови та внесення пропозицій щодо їх прийняття;
обговорення проектів та програм соціально-економічного та культурного розвитку, проекту бюджету територіальної громади на наступний рік, інших проектів документів планування розвитку територіальної громади та її населених пунктів та подання пропозицій щодо їх прийняття відповідним органам місцевого самоврядування територіальної громади;
розгляд соціальних, економічних, культурних, екологічних, інших значимих для територіальної громади або внутрішніх громад питань, внесення пропозицій щодо їх вирішення відповідними органами місцевого самоврядування територіальної громади;
обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови.

На загальні громадські слухання в обов’язковому порядку виносяться проекти бюджету, ставок місцевих податків і зборів, комунальних тарифів, які затверджуються Радою, довгострокових програм соціально-економічного і культурного розвитку громади.

Не можуть бути предметом громадських слухань:

питання, не віднесені законодавством України до відання територіальних громад та їхніх органів;
питання, що суперечать Конституції та чинному законодавству України.

Стаття 2.8.4. Право голосу на загальних громадських слуханнях мають усі повнолітні члени Територіальної громади, крім осіб, які визнані недієздатними за рішенням суду.

Правом голосу на місцевих громадських слуханнях мають члени Територіальної громади, які постійно проживають на території відповідного населеного пункту, громади вулиці тощо.

Процедурні питання реалізації права членів Територіальної громади на участь у громадських слуханнях регулюються Положенням про громадські слухання, яке затверджується Радою на розвиток положень цього Статуту.

Глава 2.9. Місцеві ініціативи

Стаття 2.9.1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у Раді будь-якого питання, віднесеного законом до відання місцевого самоврядування.

Місцева ініціатива реалізується у формі подання до Ради проекту рішення Ради разом з супровідними документами, визначеними Регламентом Ради.

Суб’єктами розробки проекту рішення Ради у порядку місцевої ініціативи можуть бути:

1) члени територіальної громади, об’єднані в ініціативну групу;

2) інститути громадянського суспільства, легалізовані на території громади;

3) органи самоорганізації населення, легалізовані на території громади.

Стаття 2.9.2. Реєстрація проекту рішення Ради, поданого у порядку місцевої ініціативи, здійснюється секретарем Ради за умови підтримки такого проекту рішення не менше як 300 членами Територіальної громади.

Реєстрація проекту рішення Ради, що стосується окремого населеного пункту громади, здійснюється секретарем Ради за умови підтримки такого проекту рішення не менше як 100 членами Територіальної громади – жителями цього населеного пункту.

Підтримка проекту рішення Ради, поданого у порядку місцевої ініціативи, здійснюється у формі підписів членів Територіальної громади під проектом такого рішення. Ініціативна група збирає підписи на підтримку проекту рішення, поданого у порядку місцевої ініціативи, на підписних листах, форма яких затверджується Радою.

Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Рада в межах своїх повноважень може:

- прийняти проект рішення, внесений у порядку місцевої ініціативи;

- відхилити проект рішення, внесений у порядку місцевої ініціативи;

- направити проект рішення, внесений у порядку місцевої ініціативи, на доопрацювання відповідною депутатською комісією за обов’язкової участі членів ініціативної групи.

Розгляд узгодженого з членами ініціативної групи допрацьованого проекту рішення здійснюється на наступному пленарному засіданні Ради. Повторне направлення проекту на доопрацювання не допускається.

З питання, внесеного до Ради у порядку місцевої ініціативи, Рада може розглянути власний альтернативний проект рішення у випадку, якщо проект рішення, внесений у порядку місцевої ініціативи, відхилений.

Рішення Ради з питання, внесеного у порядку місцевої ініціативи, в 10-денний термін надсилається членам ініціативної групи та оприлюднюється в порядку, встановленому Регламентом Ради та цим Статутом.

Регулювання окремих процедурних питань реалізації права членів Територіальної громади на місцеву ініціативу, а також затвердження зразків документів, необхідних для реалізації права на місцеву ініціативу, визначається Положенням про місцеві ініціативи, яке затверджується Радою на розвиток положень цього Статуту.

Глава 2.10. Органи самоорганізації населення

Стаття 2.10.1. Органи самоорганізації населення є представницькими органами, які утворюються членами територіальної громади, що проживають в її окремих населених пунктах, які не є адміністративним центром громади або на певній території населеного пункту, для вирішення таких основних завдань:

1) створення умов для участі членів територіальної громади – жителів населеного пункту або відповідної території населеного пункту у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

3) сприяння участі жителів у реалізації проектів та програм соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших програм.

До системи органів самоорганізації населення територіальної громади входять:

- сільські комітети;

- вуличні, будинкові комітети.

Організація та діяльність органів самоорганізації населення регламентується законом та Положенням про органи самоорганізації населення територіальної громади, яке затверджується Радою.

Стаття 2.10.2. Рада відповідно до закону може наділяти органи самоорганізації населення частиною своїх власних повноважень з одночасною передачею відповідних фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень, та здійснює контроль за реалізацією переданих повноважень і використанням наданих фінансів і майна.

Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є власні кошти, які формуються за рахунок власної економічної діяльності та добровільних внесків фізичних та юридичних осіб й інших надходжень, не заборонених законодавством, а також кошти місцевого бюджету, які можуть бути передані йому Радою для здійснення власних та переданих нею повноважень.

Глава 2.11. Індивідуальні звернення та колективні петиції

Стаття 2.11.1. Для захисту своїх прав та законних інтересів члени територіальної громади можуть направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування територіальної громади, їхніх посадових осіб, які зобов’язані розглянути такі звернення і надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок розгляду звернень членів територіальної громади регламентується Законом України «Про звернення громадян» та відповідними актами органів місцевого самоврядування територіальної громади.

Глава 2.12. Консультативно-дорадчі органи (громадські ради)

Стаття 2.12.1. За розпорядженням сільського голови можуть створюватись консультативно-дорадчі органи при сільському голові (громадські ради, дорадчі комітети, інші), до яких входять представники інститутів громадянського суспільства, органів самоорганізації населення.

Персональний склад консультативно-дорадчих органів затверджується сільським головою за поданнями інститутів громадянського суспільства, органів самоорганізації населення.

Основним завданням консультативно-дорадчих органів є підготовка пропозицій щодо вдосконалення роботи органів місцевого самоврядування територіальної громади та їхніх посадових осіб, вдосконалення системи муніципального управління та стратегічного планування.

Стаття 2.12.2. Порядок утворення та форми роботи консультативно-дорадчих органів регламентується відповідними положеннями, які затверджуються сільським головою громади.

Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності консультативно-дорадчих органів здійснюється апаратом Ради.

Стаття 2.13.1. Члени територіальної громади мають право бути присутніми на засіданнях Ради, її постійних комісій. Особи, що виявили бажання відвідати таке засідання, повинні, не пізніш як за три дні до її відкриття, подати відповідну заяву на ім’я секретаря Ради, на якого покладається обов’язок забезпечити умови для такого відвідування.

У разі неможливості забезпечити відвідування членами територіальної громади сесії Ради з організаційних чи технічних причин, секретар Ради при наявності технічних можливостей, повинен забезпечити її трансляцію по місцевій радіомережі. Відмова членам територіальної громади у відвіданні сесії Ради, яка не пов’язана з організаційними чи технічними причинами, повинна бути оформлена у письмовій формі.

Стаття 2.13.2. Члени територіальної громади мають право брати участь у засіданнях виконавчого комітету Ради при розгляді питань, пов’язаних із реалізацією їхніх конституційних прав, забезпечення яких віднесено до відання місцевого самоврядування.

Стаття 2.13.3. Повноправним членам територіальної громади гарантується право бути обраними на посади в системі місцевого самоврядування, які визначені законом і цим Статутом як виборні, на рівних підставах.

Стаття 2.14.1. У територіальній громаді взаємодія органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства розглядається як пріоритетний напрям розвитку партисипаторної демократії, залучення членів територіальної громади, об’єднаних спільними інтересами, до процесу планування розвитку громади, розробки та прийняття управлінських рішень, контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування територіальної громади та їхніх посадових осіб.

До інститутів громадянського суспільства належать громадські організації, благодійні організації, професійні спілки, асоціації роботодавців, інші некомерційні організації, легалізовані на території громади, статутна діяльність яких передбачає відстоювання інтересів різних категорій (за соціальною, професійною чи іншою ознакою) членів територіальної громади.

Стаття 2.14.2. Органи місцевого самоврядування територіальної громади та їхні посадові особи, органи самоорганізації населення можуть укладати з інститутами громадянського суспільства договори (угоди) про взаємодію і співробітництво у вирішенні питань місцевого значення.

Представники інститутів громадянського суспільства запрошуються на сесії Ради та засідання її виконавчого комітету у разі розгляду питань, якими опікуються ці інститути.

Представники інститутів громадянського суспільства можуть залучатися як експерти до розробки проектів рішень Ради та її виконавчого комітету.

Глава 2.15. Сільська рада

Стаття 2.15.1. Витвицька сільська рада територіальної громади (далі – Рада) є представницьким і нормотворчим органом місцевого самоврядування територіальної громади, який здійснює від імені та в інтересах територіальної громади функції та повноваження місцевого самоврядування. Рада складається з депутатів, обраних у порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Загальний склад (чисельність депутатів) Ради становить 22 (двадцять два) депутати.

Строк повноважень Ради відповідно до Конституції України становить 5 років.

Дострокове припинення повноважень Ради може бути здійснене у випадках і у порядку, визначеному Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стаття 2.15.2. Завдання, функції та повноваження Ради визначаються законодавством України та цим Статутом.

Рада є юридичною особою, має власну печатку, рахунки у Державному казначействі України та інших фінансових установах, має право набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе відповідні обов’язки, може бути позивачем і відповідачем у судах, є неприбутковою організацією.

Стаття 2.15.3. Робочими органами Ради є її постійні й тимчасові комісії, які обираються з числа депутатів для вивчення проблем і потреб, попереднього розгляду і підготовки проектів рішень Ради. Комісії здійснюють контроль за виконанням рішень Ради та виконавчого комітету.

Для забезпечення своєї діяльності Рада створює допоміжний орган – апарат Ради. Апарат Ради адміністративно підпорядкований сільському голові, який спрямовує і контролює його роботу, а функціонально – секретареві Ради, який безпосередньо організовує діяльність апарату. Визначення загальної чисельності апарату Ради, розмір та структура видатків на його утримання, вирішення інших питань функціонування апарату Ради здійснюються відповідно до законодавства України.

Видатки на забезпечення діяльності Ради передбачаються у місцевому бюджеті територіальної громади.

Стаття 2.15.4. Формами роботи Ради є її сесійні засідання та робота постійних і інших комісій Ради. Сесійні засідання Ради проводяться у приміщенні залу засідань Ради. Не допускається проведення сесійних засідань Ради в іншому приміщенні, якщо це не викликано надзвичайними обставинами.

Порядок роботи Ради визначається Регламентом Витвицької сільської ради територіальної громади, який затверджується Радою у відповідності до законодавства України і не може суперечити цьому Статуту. Дотримання вимог Регламенту Витвицької сільської ради територіальної громади забезпечує Витвицький сільський голова.

Сесійне засідання Ради є правомочним, якщо на ньому зареєстровано більшість від загального складу депутатів сільської ради. Порядок реєстрації депутатів Ради на сесійному засіданні визначається Регламентом Ради.

Робота постійних і інших комісій Ради може здійснюватися у спеціально відведених приміщеннях Ради або у виїзному режимі – у залежності від питань, які розглядаються, і кола підприємств, установ та організацій, яких стосуються ці питання.

Порядок підготовки, проходження, ухвалення, зберігання рішень Ради, забезпечення режиму доступу до них визначається законами України, Регламентом Ради та цим Статутом.

Стаття 2.15.5. Рада на реалізацію повноважень, визначених Конституцією та законами України, приймає нормативно-правові та інші акти у формі рішень. Рішення Ради приймається після обговорення більшістю голосів депутатів від загального складу, якщо інше не встановлене законом.

Рішення Ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, частиною 3 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації ». На офіційному веб-сайті Ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії Ради.

У випадках, визначених законом та цим Статутом, рішення Ради може бути прийняте лише після проведення місцевого референдуму, громадських слухань, загальних зборів членів територіальної громади.

Рішення ради підписуються сільським головою.

Рішення ради у п’ятиденний термін з моменту його прийняття може бути зупинено сільським головою і внесено на повторний розгляд Ради. У цьому разі сільський голова не підписує таке рішення Ради, видає розпорядження про зупинення рішення Ради з мотивуванням таких дій та подає до Ради відповідне обґрунтування з пропозицією про скасування такого рішення в цілому, скасування частково або про внесення змін до прийнятого рішення Ради. У випадку, якщо сільський голова не підписує рішення Ради і не зупиняє його в зазначеному порядку, такі його дії можуть бути оскаржені у суді.

Підставами зупинення рішення Ради сільським головою можуть бути:

- порушення Радою Конституції та законів України, рішень місцевих референдумів, Статуту Витвицької сільської ради територіальної громади, Регламенту Ради, рішень Ради про затвердження місцевого бюджету та щодо проектів і програм розвитку територіальної громади, її населених пунктів;

- виявлення порушень при підготовці тексту рішення, поданого на підпис сільському голові, виходячи із співставлення тексту проекту рішення, внесеного на розгляд Ради, і стенограми засідання Ради;

- прийняття Радою рішень з питань, які не віднесені до її компетенції;

- прийняття Радою рішень, виконання яких може спричинити погіршення соціально-економічної ситуації в територіальній громаді, завдати шкоди правам та законним інтересам членам територіальної громади;

- випадки, коли при прийнятті рішення Ради не було повідомлено про конфліктів інтересів суб’єктів прийняття рішення.

У двотижневий строк Рада зобов’язана повторно розглянути рішення, зупинене сільським головою, та його пропозиції. У разі, якщо Рада прийме рішення про відхилення пропозицій сільського голови і підтвердить попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу Ради, то таке рішення набирає чинності.

У разі, якщо Рада не розгляне у встановлений законом термін рішення, зупинене сільським головою, та його пропозиції, а також у разі, якщо Рада не проголосує двома третинами голосів за відхилення зауважень сільського голови чи підтвердження попереднього рішення Ради, то таке рішення втрачає чинність з дня його прийняття.

Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Офіційне оприлюднення рішень Ради здійснюється у порядку, визначеному цим Статутом та Регламентом Витвицької сільської ради.

Рішення Ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Стаття 2.15.6. У передбачених законодавством України випадках, а також у випадках, коли повноваження Ради може бути ефективніше реалізоване іншим суб’єктом системи місцевого самоврядування територіальної громади, Рада може делегувати частину власних повноважень, що не є виключними, цьому суб’єкту на період повноважень Ради поточного скликання.

Делегування повноважень Ради здійснюється за попередньою згодою суб’єкта, якому вони делегуються. Таке делегування здійснюється на договірній основі, якщо інше не встановлено законодавством України.

Делегування повноважень Ради супроводжується одночасною передачею відповідному суб’єкту, коштів, матеріальних та інших ресурсів для здійснення цих повноважень. Суб’єкт, якому делегуються повноваження Ради, є відповідальним, підзвітним і підконтрольним перед Радою за реалізацію делегованих повноважень.

Стаття 2.15.7. Рада відповідальна, підзвітна і підконтрольна перед територіальною громадою.

Сільський голова періодично, але не менше одного разу на рік, через засоби масової інформації, сайт Ради, на зустрічах з представниками Територіальної громади інформує членів територіальної громади про виконання проектів та програм соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади, її населених пунктів, місцевого бюджету, звітує перед територіальною громадою про діяльність Ради.

Стаття 2.15.8. Депутат Ради є членом представницького органу місцевого самоврядування, представником інтересів територіальної громади, інтересів виборців округу (населеного пункту громади).

Повноваження депутата Ради починаються з дня відкриття першої сесії Ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії Ради нового скликання, крім випадків дострокового припинення повноважень депутата.

Перед вступом в свої повноваження депутат складає урочисту присягу такого змісту:

«Я, (прізвище, ім’я , по батькові), вступаючи в права депутата Витвицької сільської ради територіальної громади, зобов'язуюсь усіма своїми діями дбати про благо громади та добробут його жителів, гідно представляти своїх виборців, обстоювати їх права і свободи. Присягаю додержуватися Конституції України, законів України, Статуту громади, виконувати свої обов’язки в інтересах територіальної громади.»

Порядок принесення депутатом присяги визначається Регламентом Ради.

Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» та іншими законами.

Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках та в порядку, передбачених законом.

Депутат здійснює свої повноваження на громадських засадах.

Депутат Ради, фракція політичної партії у Раді періодично звітують перед виборцями про свою діяльність. Періодичність, порядок організації та проведення звітів депутатами встановлюється Радою.

Рада, інші органи місцевого самоврядування територіальної громади створюють умови для навчання та підвищення професійної компетентності депутатів Ради.

Депутати Ради можуть мати помічників-консультантів, статус яких визначається законом та відповідним Положенням, затвердженим Радою. Помічники-консультанти депутата працюють на громадських засадах.

Стаття 2.15.9. За пропозицією сільського голови Рада таємним голосуванням з числа депутатів ради обирає Секретаря ради, який працює в Раді на постійній основі та набуває статусу посадової особи місцевого самоврядування.

Секретар Ради:

1) скликає сесії у випадках та у порядку, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

2) повідомляє депутатам і доводить до відома членів територіальної громади інформацію про час і місце проведення сесії Ради, питання, які передбачається внести на розгляд Ради;

3) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації » та інших законів;

4) веде засідання Ради та підписує її рішення у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

6) за дорученням сільського голови координує діяльність постійних та тимчасових контрольних комісій Ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їхніх рекомендацій;

7) сприяє депутатам Ради у здійсненні їхніх повноважень;

8) за дорученням Ради відповідно до чинного законодавства та цього Статуту організовує заходи, пов’язані з підготовкою і проведенням референдумів та виборів;

9) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування територіальної громади офіційного тексту цього Статуту, інших офіційних документів територіальної громади, її органів та посадових осіб;

10) вирішує за дорученням сільського голови або Ради інші питання, пов’язані з діяльністю територіальної громади та її органів;

11) у випадку відсутності сільського голови виконує його обов’язки з питань діяльності Ради.

Стаття 2.15.10. Посадові особи органів місцевого самоврядування територіальної громади, органів самоорганізації населення, депутати Ради, старости зобов’язані у своїй діяльності дотримуватись норм законодавства, якими визначаються правила поведінки посадових осіб місцевого самоврядування й Кодексу поведінки депутатів Ради та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади, затвердженого Радою (далі - Кодекс).

Недотриманням посадовими особами органів місцевого самоврядування територіальної громади та депутатами Ради вимог Кодексу вважається:

- для посадових осіб – неналежним виконанням службових обов’язків;

- для депутатів Ради – порушенням присяги та норм етики.

Порушення Кодексу може бути підставою для притягнення винних осіб до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Стаття 2.15.11. У Раді та її виконавчих органах може виникати конфлікт інтересів, тобто ситуація, коли рішення, яке приймається Радою, виконавчим комітетом, може мати позитивні чи негативні наслідки для приватного інтересу суб’єкта (одного із суб’єктів) прийняття рішення (депутата Ради, сільського голови, інших посадових осіб органів місцевого самоврядування територіальної громади) або його родичів (членів сім’ї, коло яких визначено Законом України «Про запобігання корупції».

У разі, якщо на розгляд сесії Ради або її виконавчих органів винесене питання, яке породжує у депутатів Ради, сільського голови, інших посадових осіб органів місцевого самоврядування територіальної громади конфлікт інтересів, ці особи зобов’язані повідомити Раду, її виконавчий комітет про цей конфлікт інтересів. Відомості відносно цього повідомлення заносяться секретарем засідання до протоколу.

Неповідомлення депутатом Ради, посадовою особою органу місцевого самоврядування територіальної громади про наявний конфлікт інтересів перед голосуванням при прийнятті рішення Ради, її виконавчого комітету є підставою для зупинення сільським головою зазначеного рішення Ради, виконавчого комітету відповідно до положень частин 4 і 7 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стаття 2.15.12. За пропозицією сільського голови Рада відкритим голосуванням обирає керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, який працює в Раді на постійній основі та набуває статусу посадової особи місцевого самоврядування.

Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Ради:

1) скликає засідання виконавчого комітету Ради у випадках та у порядку, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування»;

2) повідомляє членам виконавчого комітету Ради і доводить до відома членів територіальної громади інформацію про час і місце проведення засідання виконавчого комітету Ради, питання, які передбачається внести на розгляд виконавчого комітету Ради;

3) організовує підготовку засідання виконавчого комітету, питань, що вносяться на розгляд виконавчого комітету Ради, забезпечує оприлюднення проєктів рішень виконавчого комітету Ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та інших законів;

4) забезпечує своєчасне доведення рішень виконавчого комітету Ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень виконавчого комітету Ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

5) контролює виконання завдань, покладених на виконавчий комітет Ради;

6) організовує прийом громадян, розглядає їх звернення та скарги;

7) забезпечує ведення діловодства виконавчого комітету Ради;

8) контролює підготовку, редагування, реєстрацію та випуск розпорядчих документів керівництва Ради, виконавчого комітету Ради та їх своєчасне розсилання адресатам;

9) забезпечує ведення протоколів засідань виконавчого комітету Ради;

10) представляє виконавчий комітет Ради у взаємовідносинах з іншими органами влади, підприємствами, установами та організаціями;

11) здійснює контроль за дотриманням законодавства у роботі виконавчого комітету Ради;

12) виконує інші обов'язки, покладені на нього законом, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голови Ради.

Глава 2.16. Сільський голова

Стаття 2.16.1. Сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади.

Сільський голова обирається повноправними членами територіальної громади, у визначеному законом порядку, шляхом вільних виборів на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голосуванні.

Сільським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України. Не може бути обраним сільським головою громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Сільський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

На сільського голову поширюються повноваження та гарантії депутатів місцевих рад, що передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», а також обмеження, встановлені законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції».

Термін повноважень сільського голови відповідно до Конституції України становить 5 років. Повноваження сільського голови починаються з моменту оголошення територіальною виборчою комісією на пленарному засіданні Ради рішення про його обрання і закінчуються у момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи. Перед вступом у свої повноваження сільський Голова складає урочисту присягу такого змісту:

«Я, (прізвище, ім’я, по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов'язки».

Форми роботи і повноваження сільського голови визначаються Конституцією України, законодавством України, цим Статутом, Регламентом Ради.

При здійсненні наданих повноважень сільського голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним – перед Радою, а з питань здійснення виконавчими органами Ради делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Підзвітність і підконтрольність сільського голови перед територіальною громадою забезпечується обов’язком його звітуванням перед членами територіальної громади не рідше одного разу на рік. Такий звіт повинен включати в себе інформацію про діяльність сільського голови у межах його компетенції за звітний період.

Відповідальність сільського голови перед територіальною громадою передбачає здатність територіальної громади прийняти рішення про його притягнення до відповідальності за неналежне виконання своїх обов’язків та з інших передбачених законом підстав у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У межах своїх повноважень сільський голова видає розпорядження, що є обов’язковими для виконання на території громади.

У разі дострокового припинення повноважень сільського голови або неможливості виконання ним своїх обов’язків його повноваження виконує секретар Ради.

Глава 2.17 Виконавчі органи Ради

Стаття 2.17.1. Виконавчими органами Ради (далі - виконавчі органи) є:

- виконавчий комітет Ради (далі - виконавчий комітет);

- відділи та сектори;

- інші утворені Радою виконавчі органи.

Структура виконавчих органів, загальна чисельність їхнього апарату, система оплати праці та розмір заробітної плати працівників виконавчих органів затверджуються Радою за поданням сільського голови, з врахуванням статті 6 Європейської хартії місцевого самоврядування та чинного законодавства України.

Повноваження виконавчих органів визначаються законодавством та положеннями про них, затвердженими відповідними рішеннями Ради.

Виконавчі органи можуть бути наділені правами юридичної особи за рішенням Ради.

Виконавчі органи утворюються, реорганізуються та ліквідуються Радою за поданням сільського голови.

Стаття 2.17.2. Виконавчий комітет Ради є її виконавчим і розпорядчим органом, який створюється Радою на період її повноважень у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Очолює виконавчий комітет сільський голова. Уразі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов’язків роботу виконавчого комітету організовує керуючий справами (секретар) виконавчого комітету або секретар Ради.

Виконавчий комітет є підзвітним і підконтрольним Раді. Сільський голова звітує перед Радою про роботу виконавчого комітету в порядку, встановленому законодавством України.

Кількісний і персональний склад виконавчого комітету затверджується Радою за поданням сільського голови. За посадою до складу виконавчого комітету входять: сільський голова, секретар Ради, керуючий справами (секретар) виконавчого комітету, старости сіл та інші особи. До складу виконавчого комітету не можуть входити депутати Ради, окрім секретаря Ради.

Порядок скликання засідання виконавчого комітету та порядок прийняття ним рішень визначаються Регламентом виконавчого комітету, який затверджується виконавчим комітетом.

Засідання виконавчого комітету носять відкритий характер, крім випадків, передбачених законодавством.

Рішення виконавчого комітету, які суперечать чинному законодавству, доцільності, а також рішення інших виконавчих органів, які визнані недоцільними, можуть бути скасовані самим виконавчий комітетом, або Радою. У разі незгоди сільського голови з рішенням виконавчого комітету він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд Ради.

Глава 2.18 Староста

Стаття 2.18.1. Староста (далі - староста) є посадовою особою місцевого самоврядування, який представляє інтереси внутрішньої громади (жителів одного або більше населених пунктів Територіальної громади, які не є адміністративним центром Територіальної громади).

Старости обираються на строк повноважень Ради в населених пунктах громади, які визначаються рішенням Ради. Порядок обрання старости визначається Законом України «Про місцеві вибори».

За посадою староста входить до складу виконавчого комітету Ради та здійснює свої повноваження на постійній основі.

Правовий статус старости визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про добровільне об’єднання територіальних громад», іншими законодавчими актами України, цим Статутом та Положенням про старосту, яке затверджується Радою.

Стаття 2.18.2. Староста зобов`язаний:

1) представляти інтереси жителів відповідної внутрішньої громади у виконавчих органах Ради;

2) сприяти членам внутрішньої громади у підготовці ними документів, що подаються на розгляд органів місцевого самоврядування;

3) брати участь у підготовці проекту бюджету Територіальної громади в частині фінансування проектів та програм, що реалізуються на території відповідного населеного пункту Територіальної громади;

4) сприяти виконанню рішень органів місцевого самоврядування Територіальної громади на території відповідної внутрішньої громади;

5) вносити пропозиції до виконавчого комітету з питань діяльності на території відповідного населеного пункту громади виконавчих органів Ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їхніх посадових осіб;

6) погоджувати проекти рішень Ради, що стосуються майна Територіальної громади, розташованого на території відповідного населеного пункту громади;

7) шанобливо ставитися до жителів відповідного населеного пункту громади, приймати від них та передавати у відповідні органи місцевого самоврядування Територіальної громади індивідуальні та колективні звернення, здійснювати моніторинг дотримання встановлених законом та цим Статутом вимог щодо розгляду таких звернень;

8) здійснювати моніторинг стану довкілля, стану об’єктів інфраструктури та правопорядку в межах території відповідного населеного пункту громади;

9) здійснювати моніторинг дотримання прав і законних інтересів членів відповідних внутрішніх громад у сфері соціального захисту, культури, освіти, спорту, туризму, житлово-комунального господарства, стану реалізації їхніх прав на працю та медичну допомогу;

10) не допускати на території відповідного населеного пункту громади дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам Територіальної громади та держави;11) виконувати інші обов’язки, визначені цим Статутом, Положенням про старосту, актами органів місцевого самоврядування Територіальної громади.

2. Староста має право:

1) брати участь у пленарних засіданнях Ради з правом дорадчого голосу, а також у засіданнях постійних та інших комісій Ради;

2) взаємодіяти з Радою, підприємствами, установами, організаціями комунальної форми власності та їхніми посадовими особами, громадськими об’єднаннями, іншими інститутами громадянського суспільства, що розташовані на території відповідного населеного пункту громади;

3) одержувати безоплатно від виконавчих органів Ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їхніх посадових осіб, що розташовані на території громади, необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали

Стаття 2.18.3. Місце та режим роботи, правила внутрішнього розпорядку, діловодства та інші питання організації діяльності старости визначаються Радою

Час прийому жителів старостою повинен становити не менше к три дні на тиждень, в один із яких не менш як до 20-ї години.

Діяльність старости фінансується за рахунок місцевого бюджету Територіальної громади.

Стаття 2.18.4. При здійсненні наданих йому повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед внутрішньою громадою, відповідальним - перед Радою та її виконавчим комітетом.

Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідного населеного пункту громади. На вимогу не менше половини депутатів Ради староста зобов’язаний прозвітувати перед Радою про свою роботу у будь-який визначений ними термін.

У разі порушення Конституції та законів України, цього Статуту, Положення про старосту, не забезпечення здійснення наданих йому повноважень повноваження старости можуть бути достроково припинені у порядку та за наявності підстав, передбачених законом.

Староста може бути притягнений до дисциплінарної, матеріальної, цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності, визначеної законом.

Розділ ІІІ. Матеріальна та фінансова основа Територіальної громади

Глава 3.1. Матеріальна основа Територіальної громади

Стаття 3.1.1. Територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, радою, обраною такою територіальною громадою згідно Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Територіальній громаді належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевого бюджету, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Територіальні громади безпосередньо або через орган місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Орган місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконує усі майнові операції, може передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідного місцевого бюджету і спрямовуються на фінансування заходів, передбаченим бюджетом розвитку.

Майнові операції, які здійснюються органом місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальній громаді і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Сільська рада має право:

1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність територіальної громади підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади;

2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальної громади;

3) мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Стаття 3.1.2. До комунальної власності Територіальної громади належать усі землі в просторових межах громади, що визначаються відповідно до статті 1.2.1. цього Статуту, крім земель приватної та державної власності.

Територіальна громада, в разі необхідності, може набувати у свою комунальну власність також земельні ділянки поза межами території громади. Право комунальної власності Територіальної громади на такі ділянки має бути посвідчено відповідними державними актами.

Набуття Територіальною громадою права на земельні ділянки, передача земельних ділянок з комунальної власності у державну, передача земельних ділянок комунальної власності у приватну власність юридичних та фізичних осіб здійснюється відповідно до законодавства України.

Реалізація права власності на землю і права користування землею на території громади здійснюється відповідно до Земельного кодексу України, інших законів України, Положення про порядок надання в оренду, вилучення та передачі у власність земельних ділянок, яке затверджує Рада.

При цьому всі власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно вносити плату за землю;

г) не порушувати прав інших власників земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) додержуватися правил добросусідства та встановлених законом обмежень (сервітутів, охоронних зон тощо).

Стаття 3.1.3. Об’єкти права комунальної власності Територіальної громади, у тому числі землі комунальної власності, можуть бути відчужені чи передані в оренду або концесію рішеннями Ради у порядку, визначеному законодавством України.

Не підлягають відчуженню землі загального користування: площі, вулиці, проїзди, шляхи, дороги, набережні, кладовища, зелені зони.

Перелік об’єктів комунальної власності, які не підлягають відчуженню, затверджується Радою за поданням виконавчого комітету.

Стаття 3.1.4. Органи місцевого самоврядування Територіальної громади у межах повноважень, визначених законами України та цим Статутом, та з метою забезпечення потреб членів територіальної громади у послугах, можуть створювати комунальні підприємства, установи, організації.

Власником усіх комунальних суб’єктів господарювання є Територіальна громада в цілому.

Статути (положення) комунальних суб’єктів господарювання затверджує та вносить до них зміни Рада, вона приймає рішення у випадках порушення цих статутів (положень), визначає основні напрями діяльності комунальних підприємств, установ, організацій, порядок використання їхнього прибутку.

З керівником комунального підприємства, установи, організації сільський Голова укладає контракт. Рішення про звільнення керівників підприємств, установ, організацій (розірвання контракту) приймає Рада за поданням сільського Голови. Керівник комунального підприємства, установи та організації щороку звітує на сесії Ради про виконання функціональних обов’язків, фінансово-господарську діяльність підприємства, збереження та ефективне використання майна.

При встановленні розміру частки прибутку, яка зараховується до місцевого бюджету, Рада керується принципом мінімального втручання у господарську діяльність комунального підприємства.

Територіальна громада не несе відповідальності за зобов’язаннями комунального підприємства, а комунальне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями Територіальної громади.

Рада за поданням сільського Голови, виконавчого комітету Ради може прийняти рішення про включення комунального підприємства до переліку підприємств, на які не поширюється законодавство про банкрутство.

Таке рішення може бути прийняти лише у випадку виконання цими підприємством суспільно важливих для членів Територіальної громади функцій (виробництва продукції , надання послуг).

Комунальні підприємства, установи, організації зобов’язані оприлюднювати таку інформацію:

- щорічно, але не пізніше 01 лютого наступного за звітним року фінансовий звіт та пояснювальну записку до нього;

- за 30 днів до затвердження типових договорів про надання послуг населенню, проекти вказаних договорів;

- за 10 днів до подачі на затвердження ради детальний розрахунок тарифів на житлово-комунальні послуги, що вони надають населенню, та їх обґрунтування;

- щорічно інформацію про свій штатний розпис та розмір заробітних плат відповідно до нього, щомісячно інформацію про вакантні посади;

- щоквартально інформацію про кількість та вартість спожитих ресурсів, зокрема, газу та електроенергії .

Реорганізація або ліквідація комунального підприємства здійснюється за рішенням Ради.

Стаття 3.1.6. Рішенням Ради з числа членів територіальної громади, депутатів Ради, працівників її виконавчих органів, утворюється постійно діюча інвентаризаційна комісія територіальної громади, яку очолює за посадою сільський голова.

Інвентаризаційна комісія проводить інвентаризацію власності територіальної громади протягом одного року з моменту затвердження цього Статуту. При цьому використовуються дані інвентаризації комунального майна громад, які об’єдналися в територіальну громаду.

Рішення про проведення інвентаризації земель чи інших об’єктів власності територіальної громади, інвентаризація яких потребує додаткового фінансування, приймається Радою одночасно із прийняттям місцевого бюджету територіальної громади. При цьому виділення бюджетних коштів для інвентаризації є першочерговими та пріоритетними після захищених статей витрат місцевого бюджету.

Рада, інші органи місцевого самоврядування територіальної громади для виконання завдань інвентаризаційної комісії, зобов’язані здійснювати інформаційне та матеріально-технічне забезпечення її роботи.

Стаття 3.1.7. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути примусово відчужені у Територіальної громади і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо Територіальної громади або Ради.

Фізичні та юридичні особи несуть відповідальність за збитки, заподіяні об’єктам права комунальної власності.

Органи місцевого самоврядування Територіальної громади мають право звертатися до суду про притягнення до відповідальності фізичних та юридичних осіб, які вчинили або чинять збитки об’єктам права комунальної власності.

Глава 3.2. Фінансова основа Територіальної громади

Стаття 3.2.1. Фінансовою основою Територіальної громади є сукупність місцевих фінансових ресурсів, за допомогою яких забезпечується реалізація власних завдань та функцій місцевого самоврядування, а також виконання делегованих повноважень на території громади.

Самостійність місцевого бюджету гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевого бюджету відповідно до закону.

Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Мінімальні розміри місцевого бюджету визначаються на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом.

Стаття 3.2.2. Доходи місцевого бюджету формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України.

Доходи місцевого бюджету зараховуються до загального або спеціального фонду місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

У складі надходжень спеціального фонду місцевого бюджету виділяються надходження бюджету розвитку, які формуються відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Кошти державного бюджету, що передаються у вигляді дотацій та субвенцій, затверджуються у законі про Державний бюджет України для кожного відповідного місцевого бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Стаття 3.2.3. Фінансову основу місцевого самоврядування Територіальної громади складають:

1) кошти місцевого бюджету, у тому числі:

- надходження від місцевих податків та зборів;

- кошти, отримані від приватизації об’єктів комунальної власності Територіальної громади та продажу земельних ділянок, інших об’єктів комунальної власності;

- трансфертні надходження до місцевого бюджету, передані Територіальній громаді відповідно до чинного законодавства України;

- кошти, отримані від діяльності на фондовому ринку, від розміщення цінних паперів і позик;

- інші надходження;

2) кошти підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності Територіальної громади, у тому числі розміщених за межами Територіальної громади;

3) доходи від корпоративних прав підприємств, установ та організацій, засновником яких є Рада;

4) інші фінансові ресурси.

Рада в межах, визначених чинним законодавством, може створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантом кредитів підприємств, установ та організацій, які належать до комунальної власності Територіальної громади, розміщувати кошти, що належать Територіальній громаді, в банках, інших суб’єктів права власності.

Територіальна громада може об’єднувати на договірних засадах свої фінансові ресурси з фінансовими ресурсами інших територіальних громад та з державними фінансовими ресурсами з метою спільного фінансування місцевих, регіональних або загальнодержавних програм, що реалізуються на території громади. Рішення про участь Територіальної громади у спільному фінансуванні місцевих, регіональних або загальнодержавних програм приймається лише на підставі експертного висновку, проведеного відповідними виконавчими органами Ради, про реальні вигоди членів Територіальної громади від реалізації даних програм.

З метою залучення додаткових фінансових ресурсів для реалізації проектів соціальної, культурно-духовної, оздоровчої, екологічної спрямованості, а також для вирішення актуальних проблем розвитку Територіальної громади та її населених пунктів органи місцевого самоврядування сприяють благодійності на користь Територіальної громади.

Будь-яка фінансова діяльність органів місцевого самоврядування Територіальної громади є відкритою і доступною для громадського контролю в установленому законом і цим Статутом порядку.

Стаття 3.2.4. Порядок складання, розгляду, затвердження, виконання та звітності бюджету Територіальної громади встановлюється бюджетним законодавством України.

Рішення про місцевий бюджет розміщується на веб-сайті Територіальної громади для загального доступу.

Виконання місцевого бюджету забезпечують виконавчі органи Ради. Кошти місцевого бюджету спрямовуються на утримання об’єктів бюджетної сфери, органів місцевого самоврядування Територіальної громади, комунальних служб, соціального обслуговування членів Територіальної громади, сплати видатків по місцевих позиках тощо.

Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного та культурного розвитку громади та її населених пунктів відповідно до напрямів інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування інших видатків, пов’язаних із соціально-економічним розвитком громади.

Голова забезпечує оприлюднення звіту про виконання місцевого бюджету громади не пізніше 01 березня року, що настає за звітним на веб-сайті Територіальної громади та у засобах масової інформації .

Рада має право здійснювати внутрішні запозичення до місцевого бюджету відповідно до чинного законодавства України.

Органи місцевого самоврядування Територіальної громади зобов’язані вести активну роботу з відстоювання її інтересів при розробці проектів загальнодержавних, регіональних програм соціально-економічного, культурного розвитку, що реалізуються на території громади.

Стаття 3.2.5. Органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

У випадку, коли Рада не прийняла рішення щодо зміни переліку місцевих податків і зборів, їхніх ставок, залишається чинним попередньо прийняте рішення, що затверджує перелік місцевих податків і зборів та їхні ставки.

Рішення Ради в сфері місцевих податків і зборів базуються на таких принципах:

1) забезпечення стабільних надходжень до місцевого бюджету для виконання завдань та повноважень місцевого самоврядування;

2) створення сприятливих умов для ведення бізнесу на території громади, зацікавленості суб’єктів господарювання у підвищенні його ефективності;

3) врахування економічного та соціального стану платників місцевих податків і зборів;

4) відповідності витрат на адміністрування податків і зборів доходам, які вони приносять.

За рішенням загальних зборів членів Територіальної громади можуть вводитися місцеві збори на основі добровільного самооподаткування членів Територіальної громади, які мешкають на відповідній частині її території.

Сплачені платниками надміру суми місцевих податків і зборів зараховуються в рахунок майбутніх платежів платників податків і зборів.

Рада може надавати окремим категоріям юридичних та фізичних осіб пільги зі сплати місцевих податків і зборів відповідно до норм чинного законодавства.

Стаття 4.1.1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування територіальної громади, органи самоорганізації населення, дозвіл на утворення яких надала Рада несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок їх відповідальності визначаються Конституцією та законами України.

Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування Територіальної громади визначаються законами України.

Повноваження органу самоорганізації населення у разі невиконання рішень Ради, її виконавчого комітету достроково припиняються за рішенням Ради. У разі невиконання органом самоорганізації населення рішень зборів (конференції ) членів Територіальної громади рішення про дострокове припинення його повноважень приймають збори (конференція) жителів за місцем проживання. У разі порушення органом самоорганізації населення Конституції і законів України, інших актів законодавства його повноваження припиняються достроково за рішенням суду.

Якщо рішення ради про наділення органу самоорганізації населення повноваженням відповідної ради не забезпечене фінансами і майном, збори (конференція) жителів за місцем проживання, на яких обирався цей орган, можуть на цій підставі звернутися до відповідної ради про виключення такого повноваження з числа делегованих органу самоорганізації населення.

Стаття 4.1.2. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування територіальної громади, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування Територіальної громади – за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування Територіальної громади, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 4.2.1. Громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб, за діяльністю органів самоорганізації населення здійснюють безпосередньо члени Територіальної громади (далі - суб’єкти громадського контролю).

Суб’єкти громадського контролю можуть використовувати такі способи контролю:

– аналіз інформації, що має знаходитися у відкритому доступі, згідно норм законодавства України та цього Статуту;

– надсилання до органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їхніх посадових осіб, органів самоорганізації населення інформаційних запитів з приводу будь-якої їхньої діяльності;

– ініціювання звіту будь-якого представника органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення на зборах (конференції ) членів Територіальної громади;

– створення за рішенням загальних зборів (конференції ) Територіальної громади громадських контрольних інспекцій (екологічної, транспортної тощо);

– ініціювання та проведення громадських слухань;

– здійснення інших не заборонених законом контрольних заходів.

Стаття 4.2.2. Для контролю за екологічною ситуацією на території громади за рішенням загальних зборів Територіальної громади створюються громадські контрольні інспекції (далі - ГКІ).

ГКІ підзвітні та підконтрольні загальним зборам (конференції) Територіальної громади і звітують перед ними про свою діяльність не менше двох разів на рік або на вимогу загальних зборів (конференції) у визначений ними час та спосіб.

До складу входять члени Територіальної громади, які досягли 18 років, мають спеціальні знання чи освіту для вирішення питань, відповідно до профілю ГКІ, або є журналістами чи мають юридичну (відповідну спеціальну) освіту. Кандидатури до складу ГКІ виносяться на затвердження загальних зборів (конференції ) Територіальної громади за ініціативою не менше як п’яти депутатів Витвицької сільської ради територіальної громади, Головою, сільським старостою (з власної ініціативи або за пропозицією громади), органом самоорганізації населення, громадською організацією чи іншим інститутом громадянського суспільства, а також ініціативою не менше 100 членів Територіальної громади.

Діяльність ГКІ регулюється Положенням про ГКІ, що затверджується загальними зборами (конференцією) Територіальної громади одночасно з прийняттям рішення про її створення і має відповідати положенням цього Статуту та законодавству України. Проект Положення про ГКІ розробляється ініціативною групою за участі інститутів громадянського суспільства, депутатів Витвицької сільської Ради територіальної громади та працівників органів місцевого самоврядування Територіальної громади. Рішення про затвердження кількісного, персонального складу інспекцій та повноваження їх членів оприлюднюється в порядку, визначеному цим Статутом та Положенням про збори членів Територіальної громади.

Стаття 4.2.3. З метою громадського контролю з питань роботи перевізників усіх форм власності, що здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, а також будь-яких вантажів по території громади, стану автостанцій, громадських зупинок, а також доріг на території громади, їх стану, ремонту та фінансування за рішенням загальних зборів членів Територіальної громади утворюється Громадська транспортна контрольна інспекція (далі - ГТКІ). Її діяльність замінює собою форми державного контролю на транспорті, передбачені чинним законодавством, та вона передбачає вжиття незаборонених законом засобів для здійснення контролю за дотриманням прав членів Територіальної громади, виконанням обов’язків перевізниками, припиненням порушень та притягненням винних осіб до відповідальності. Організація, повноваження, порядок роботи та форми реагування ГТКІ визначаються цим Статутом та Положенням про ГТКІ, що затверджується загальними зборами Територіальної громади.

Основними завданнями ГТКІ є:

• спостереження за якістю послуг перевізника, що мають відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством та договором на перевезення пасажирів;

• сприяння створенню безпечних умов перевезення населення;

• допомога перевізникам та органам державного контролю у виявленні недоліків в організації пасажирських перевезень;

• перевірка діяльності автотранспортних підприємств та виконання ними умов договорів про перевезення пасажирів;

• перевірка дотримання водієм визначеного маршруту та розкладу руху громадського транспорту;

• перевірка відповідності та наявність інформаційних повідомлень у салоні транспортного засобу, у тому числі обов’язкових (розкладу руху транспортного засобу, правил перевезення, телефону гарячої лінії , контактних даних перевізника і водія);

• перевірка повноти та достовірності інформаційних маршрутних табличок;

• перевірка загального стану транспортного засобу (чистота салону та зовнішня справність);

• контроль за наповненістю пільгових місць;

• контроль за поведінкою водія, дотримання ним етичних норм;

• наявність і якість озвучення зупинок.

• моніторинг за дотриманням правил перевезення вантажів та проїзду вантажного транспорту по території Громади;

• перевірка якості та стану доріг та дорожнього покриття;

• перевірка дотримання норм, стандартів та технології при проведенні ремонту доріг, тротуарів, зупинок громадського транспорту, стоянок тощо, та будівництва нових;

• перевірка фінансування будівництва та ремонту доріг, тротуарів, зупинок громадського транспорті, стоянок тощо;

• перевірка ефективності використання виділених на вказані вище цілі коштів;

• звернення до контролюючих органів з питанням перевірки виявлених порушень у межах компетенції відповідного органу;

• інші повноваження для забезпечення реалізації своїх завдань та цілей в межах повноважень, визначених законом та цим Статутом.

Свою діяльність ГТКІ здійснює на засадах:

– публічності та прозорості;

– самоорганізації ;

– невтручання у роботу громадського та іншого транспорту, уникнення шкоди процесу здійснення перевезень;

– дотримання етичних норм;

– презумпції невинуватості осіб, що перевіряються;

– добровільності та безоплатності роботи громадських контролерів;

– уникнення ситуацій, що можуть призвести до конфлікту інтересів;

– протоколювання та фото/відео фіксації виявлених недоліків.

Члени ГТКІ є громадськими контролерами ГТКІ. ГТКІ може залучати й інших осіб як громадських контролерів для ефективного, повного і всебічного здійсненні контролю на транспорті. У своїй діяльності громадський контролер ГТКІ повинен керуватись чинним законодавством, цим Статутом, іншими нормативними актами органів місцевого самоврядування Територіальної громади.

Контроль на транспорті може проводитись як в рамках спеціально організованої кампанії, так і в поточному режимі. Ініціаторами контролю можуть бути державні органи, органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи, інститути громадянського суспільства, окремі члени Територіальної громади.

Для вжиття передбачених законом заходів про всі виявлені порушення ГКТІ повідомляє сільському голові чи виконкому Витвицької сільської Ради територіальної громади безпосередньо або через сільського старосту.

Засідання ГТКІ проводяться один раз на місяць.

Матеріально-технічне забезпечення діяльності ГЕКІ здійснює апарат Витвицької сільської Ради територіальної громади.

Розділ V. Прикінцеві положення

1. Статут Витвицької сільської територіальної громади прийнято рішенням п’ятої сесії Витвицької сільської ради восьмого скликання від 13 травня 2021 року № ___________.

2. Статут є постійно діючим актом і не підлягає перезатвердженню новообраним складом Ради.

Статут громади

Код для вставки на сайт

Онлайн-опитування:

Результати опитування

Дякуємо!

Форма подання електронного звернення

Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Реєстрація в системі електронних петицій

Відновлення забутого пароля