Витвицька громада
Івано-Франківська область, Калуський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Як не стати жертвою шахраїв та ворожої пропаганди: Кіберполіція про фактчекінг

Дата: 06.05.2024 10:11
Кількість переглядів: 41

В умовах кібервійни зловмисники спотворюють новини та факти для досягнення власних цілей. Щоб не стати жертвою пропаганди чи шахраїв, необхідно переконуватися у достовірності інформації.     

У цьому контексті перевірка фактів або фактчекінг стає незамінним інструментом.

Фактчекінг (від англ. fact – факт та to check – перевіряти) - це процес перевірки достовірності фактів, інформації та тверджень, які поширюються в ЗМІ, соціальних мережах та інших медійних джерелах. 

Цей інструмент використовується для:

  •  виявлення неправдивої інформації та спростування фейкових новин, пропаганди та дезінформації;
  •  підтвердження достовірності інформації для допомоги людям у прийнятті обґрунтованих рішень на основі фактів;
  •  підвищення рівня прозорості медіапростору.

З розвитком інтернету з’явилася можливість масового і дуже швидкого розповсюдження інформації без перевірки її достовірності. 

Це призвело до появи фейкових новин, маніпулятивних статей та спотворених фактів, що особливо небезпечно в умовах повномасштабної війни з росією.

Окрім цього, зі зростанням впливу соціальних мереж загострилася проблема «інформаційних бульбашок», коли люди оточені лише інформацією, яка підтверджує їхні власні погляди та переконання.

Це явище може створювати ілюзію однакового мислення в групі людей і призводити до ізольованості від інших поглядів, зменшення різноманітності думок та навіть загострення конфліктів.

При цьому, люди схильні створювати навколо себе «інформаційні бульбашки»: блокують у соцмережах або не сприймають контент, який не відповідає їхнім уподобанням. Також вони активніше реагують і поширюють те, що відповідає їхнім інтересам і емоціям. Алгоритми соцмереж підлаштовуються під такі бажання користувачів і з часом взагалі перестають пропонувати в стрічці альтернативні погляди. Так, подивившись кілька разів певний контент (наприклад, проросійські новини), алгоритми надалі активніше пропонуватимуть саме таку інформацію.

Як використовувати фактчекінг?

Не поширюйте відомості, доки не впевнилися у їх достовірності.

  • Перевіряйте фото та відео на автентичність. Для цього, зокрема, можна скористатись сервісом пошуку зображень Google https://images.google.com 

Часто дезінформатори та шахраї використовують відредаговані фото для ілюстрації своїх фейкових публікацій.

  • З’ясуйте, чи не внесено певний ресурс Центром протидії дезінформації чи Службою безпеки України до списку інструментів поширення ворожої дезінформації https://cpd.gov.ua/.../spysok-instrumentiv-poshyrennya.../  
  • Використовуйте  ресурс "Кібер Брама" https://stopfraud.com.ua  Платформа містить практичні рекомендації та інструменти для захисту від кіберзагроз, фейків і дезінформації.

Фото без описуФото без опису

 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь