Як не стати жертвою шахраїв та ворожої пропаганди: Кіберполіція про фактчекінг

У цьому контексті перевірка фактів або фактчекінг стає незамінним інструментом.

Фактчекінг (від англ. fact – факт та to check – перевіряти) - це процес перевірки достовірності фактів, інформації та тверджень, які поширюються в ЗМІ, соціальних мережах та інших медійних джерелах. 

Цей інструмент використовується для:

•  виявлення неправдивої інформації та спростування фейкових новин, пропаганди та дезінформації;
•  підтвердження достовірності інформації для допомоги людям у прийнятті обґрунтованих рішень на основі фактів;
•  підвищення рівня прозорості медіапростору.

З розвитком інтернету з’явилася можливість масового і дуже швидкого розповсюдження інформації без перевірки її достовірності. 

Це призвело до появи фейкових новин, маніпулятивних статей та спотворених фактів, що особливо небезпечно в умовах повномасштабної війни з росією.

Окрім цього, зі зростанням впливу соціальних мереж загострилася проблема «інформаційних бульбашок», коли люди оточені лише інформацією, яка підтверджує їхні власні погляди та переконання.

Це явище може створювати ілюзію однакового мислення в групі людей і призводити до ізольованості від інших поглядів, зменшення різноманітності думок та навіть загострення конфліктів.

При цьому, люди схильні створювати навколо себе «інформаційні бульбашки»: блокують у соцмережах або не сприймають контент, який не відповідає їхнім уподобанням. Також вони активніше реагують і поширюють те, що відповідає їхнім інтересам і емоціям. Алгоритми соцмереж підлаштовуються під такі бажання користувачів і з часом взагалі перестають пропонувати в стрічці альтернативні погляди. Так, подивившись кілька разів певний контент (наприклад, проросійські новини), алгоритми надалі активніше пропонуватимуть саме таку інформацію.

Як використовувати фактчекінг?

• Користуйтеся першоджерелами під час перевірки інформації, звіряйтеся з офіційними ресурсами https://cyberpolice.gov.ua/.../kiberpolicziya-nagaduye.../ 

Не поширюйте відомості, доки не впевнилися у їх достовірності.

• Перевіряйте фото та відео на автентичність. Для цього, зокрема, можна скористатись сервісом пошуку зображень Google https://images.google.com 

Часто дезінформатори та шахраї використовують відредаговані фото для ілюстрації своїх фейкових публікацій.

• З’ясуйте, чи не внесено певний ресурс Центром протидії дезінформації чи Службою безпеки України до списку інструментів поширення ворожої дезінформації https://cpd.gov.ua/.../spysok-instrumentiv-poshyrennya.../  
• Використовуйте  ресурс "Кібер Брама" https://stopfraud.com.ua  Платформа містить практичні рекомендації та інструменти для захисту від кіберзагроз, фейків і дезінформації.