Як платити аліменти на дитину: головні правила
Відповідно до чинного законодавства батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сімейний кодекс виділяє два способи:
за домовленістю між ними (тобто, батьки в усному порядку домовляються про те, що один з них буде виплачувати аліменти на дитину. При цьому сума також може узгоджуватись між батьками. Крім того, сторони можуть укласти договір і завірити його у нотаріуса для гарантій виконання умов);
за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким вона проживає.
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі-підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
В такому випадку буде здійснюватися щомісячне відрахування аліментів безпосередньо на рахунок стягувача без виконавчого провадження.
Також визначено порядок стягнення аліментів у разі пред’явлення виконавчого документу до органу державної виконавчої служби для виконання. Так, встановлено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи-підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
Сімейний кодекс України визначає, що заборгованість за аліментами платника, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
В Законі України «Про виконавче провадження» чітко прописано, що грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації його майна), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)